Японські вчені виявили, що мелатонін посилює астму

14.12.2021

Стан хворих на астму зазвичай погіршується вночі: часто вони відчувають посилення астматичних симптомів при так званій «нічній астмі». За наявними даними, понад 50 % смертей від астми відбувається саме вночі.

Хоча раніше було запропоновано кілька тригерів, які пояснювали патогенез нічної астми, точні механізми, що регулюють цей фенотип захворювання, залишалися неясними. Однак тепер дослідникам нарешті вдалося зрозуміти, чому це відбувається.

Як відомо, пацієнти з астмою страждають від звуження бронхів, при якому скорочуються їх гладкі м’язи – шлях, яким повітря рухається до легень та у зворотному напрямку. Щоб полегшити астматичні симптоми, чимало пацієнтів приймають бронходилататори.

Натомість гормон сну мелатонін, який часто призначають при безсонні, посилює звуження бронхів та послаблює ефект бронходилататора за рахунок активації рецептора мелатоніну MT2.

Щоб прояснити цей факт, дослідницька група з Університету Тохоку (Японія) визначила експресію рецептора мелатоніну МТ2 у гладких м’язах дихальних шляхів людини. Вони спостерігали, що активація рецептора MT2 більш високими дозами мелатоніну або агоніста мелатоніну – рамелтеону значно посилювала звуження бронхів. Крім того, мелатонін послаблював ефекти агоніста β-адренорецепторів – бронходилататора, який широко застосовується у пацієнтів з астмою.

Дослідники відзначають, що хоча концентрація мелатоніну в сироватці крові не викликала значного звуження дихальних шляхів, великі дози мелатоніну, що клінічно використовуються для лікування безсоння, раку або при зміні часових поясів, погіршували симптоми астми та знижували терапевтичний ефект бронходилататорів.

Своєю чергою, фармакологічна терапія, яка блокує рецептор мелатоніну MT2, може знівелювати згубний вплив гормону сну на дихальні шляхи.

Джерело: https://www.sciencedaily.com/releases/2021/12/211210103134.htm

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

Революційні методи лікування туберкульозу: якби у Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та Бориса Грінченка були сучасні ліки, що б це змінило? 24.03.2023 Пульмонологія та оториноларингологія Революційні методи лікування туберкульозу: якби у Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та Бориса Грінченка були сучасні ліки, що б це змінило?

24 березня 1882 року німецький дослідник Роберт Кох виголосив доповідь, що стала результатом його 17-річних досліджень. Сенсаційний винахід: лихо всього людства, причина смертності протягом багатьох тисячоліть, виникає через збудника, що отримав назву «мікобактерія Коха»....

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Фізична активність може покращити якість життя людей із астмою

Згідно з новим дослідженням вчених Університету Східної Англії (Велика Британія), заходи, спрямовані на стимулювання фізичної активності у людей із астмою, можуть покращити симптоми захворювання та якість життя....

05.10.2021 Онкологія та гематологія Пульмонологія та оториноларингологія Більшість випадків раку легень у некурців піддаються лікуванню таргетними препаратами, що спрямовані на специфічні мутації-драйвери

Незважаючи на добре відому роль куріння у виникненні раку легень, значне число пацієнтів, у яких розвиваються пухлини легень, ніколи не курили. У той час як вчені все ще працюють над тим, щоб зрозуміти, що саме викликає рак у некурців, дослідницька група Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі (США) продемонструвала, що від 78 % до 92 % випадків раку легень у пацієнтів, які ніколи не курили, можна лікувати за допомогою «таргетних» ліків, вже схвалених Управлінням із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA) для боротьби з конкретними мутаціями в пухлині пацієнта....