Ліки від деменції можуть підвищувати ризик гіперактивного сечового міхура
Дослідження фармацевтичного коледжу Х’юстонського університету (США), в якому було оцінено ризик гіперактивного сечового міхура при застосуванні інгібіторів холінестерази для лікування деменції та хвороби Альцгеймера, виявило, що донепезил пов’язаний із підвищеним ризиком зазначеного неприємного побічного ефекту.
Деменція – це група симптомів, пов’язаних із погіршенням пам’яті, міркування та інших навичок мислення, при цьому саме хвороба Альцгеймера є найпоширенішою причиною деменції: на неї припадає 60–80 % випадків. Своєю чергою, інгібітори холінестерази, включаючи донепезил, галантамін і ривастигмін, підсилюють зв’язок між нервовими клітинами для покращення пізнання.
Попередні дослідження показали, що використання інгібіторів холінестерази пов’язане з підвищеним ризиком прийому антимускаринових препаратів, які використовують для усунення такого неприємного побічного ефекту, як гіперактивний сечовий міхур.
Використовуючи дані американської федеральної програми медичного страхування «Medicare», було обстежено 524 975 дорослих (віком від 65 років і старше) із деменцією, які використовували інгібітори холінестерази (донепезил 80,72 %, ривастигмін 16,41 %, галантамін 2,87 %). Основним результатом, який цікавив дослідників, була діагностика гіперактивного сечового міхура протягом шести місяців від початку лікування.
Було виявлено, що донепезил пов’язаний із підвищенням ризику гіперактивного сечового міхура на 13 % порівняно з ривастигміном, тоді як не було відмінностей щодо ризику зазначеного побічного ефекту при застосуванні галантаміну та рівастигміну.
На думку дослідників, отримані результати свідчать про необхідність кращого розуміння та керування захворюваністю, яка пов’язана із прийомом ліків у літніх людей із деменцією.
Джерело: https://www.sciencedaily.com/releases/2022/01/220106152438.htm
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
23.04.2024
Неврологія
Онкологія та гематологія
Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....
Кожна десята людина старше 65 років має такий віковий неврологічний розлад, як хвороба Альцгеймера або Паркінсона, але варіанти лікування залишаються неточними. Останнім часом вчені почали досліджувати, чи можуть канабіноїди – сполуки, отримані з рослини коноплі, такі як ТГК (тетрагідроканабінол) і КБД (канабідіол), – запропонувати рішення. Менш відомий канабіноїд під назвою КБН (канабінол) нещодавно зацікавив дослідників, які почали вивчати клінічний потенціал менш психоактивної речовини....