Стент із лікарським покриттям перспективний при внутрішньочерепному атеросклерозі
Інтерес до стентування для лікування симптоматичного внутрішньочерепного атеросклерозу високого ступеня тяжкості може відновитися після результатів нового дослідження вчених Каліфорнійського університету (США), яке показало нижчу частоту рестенозу стента та рецидиву інсульту при використанні стента з лікарським розчином.
У двох попередніх ключових дослідженнях – SAMMPRIS і VISSIT – було виявлено, що внутрішньочерепне стентування за допомогою голого металевого стента є гіршим за медичне лікування з огляду більш високого рівня ускладнень. Нинішнє випробування NOVA було проведено для вирішення цієї проблеми за допомогою стента, який виділяє лікарський засіб.
У дослідженні, що проводилося в Китаї, взяли участь 263 пацієнти із симптоматичним внутрішньочерепним атеросклерозом високого ступеня тяжкості, які були рандомізовані для отримання стента з лікарським розчином або голого металевого стента.
Первинною кінцевою точкою ефективності був рестеноз стента протягом 1 року, що визначався як стеноз, який перевищував 50 % діаметра просвіту всередині або безпосередньо поруч з імплантованим стентом. Це відбулося у 9,5 % осіб у групі стентів із лікарським засобом проти 30,2 % осіб у групі металевих стентів.
Суттєвої різниці у частоті будь-якого інсульту або смерті протягом 30 днів між двома групами не спостерігалося. Натомість у групі стентів із лікарським покриттям також спостерігалася значно нижча частота рецидивів ішемічного інсульту із 31 дня до 1 року: 0,8 % проти 6,9 % у групі стентів без покриття.
Наступним кроком вчених буде випробування, в якому стент із лікарським покриттям порівнюватиметься з агресивною медикаментозною терапією.
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/966274?src=
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....