Як генеруються та блокуються больові сигнали при мігрені
Міжнародна група дослідників виявила, що шваннівські клітини, яких багато в периферичній нервовій системі та які створюють захисну оболонку навколо нервових волокон, відіграють важливу роль у виникненні болю при мігрені.
Дослідження, проведене на мишах і шваннівських клітинах людини, ілюструє, як біль передається зсередини шваннівських клітин, а також пропонує кілька способів блокування цієї передачі сигналів, забезпечуючи потенційні мішені для нових методів лікування мігрені.
Від мігрені страждає понад 15 % дорослого населення, причому жінки вдвічі частіше, ніж чоловіки, відчувають ці сильні головні болі. Відомо, що пептид, споріднений із геном кальцитоніну (CGRP), невеликий білок у нервовій системі, відіграє важливу роль у виникненні болю при мігрені.
«Хоча CGRP був пов’язаний із болем при мігрені, те, як він спричиняє біль, було предметом суперечок у науковому співтоваристві. Успіх моноклональних антитіл, націлених на CGRP або його рецептор при мігрені, та погана здатність антитіл проникати через гематоенцефалічний бар’єр дозволяють припустити, що CGRP викликає біль на периферії, а не у мозку», – зазначив професор Нью-Йоркського університету Найджел Баннетт.
У нормальних мишей введення CGRP зробило лицьову ділянку дуже чутливою, що свідчить про біль при мігрені. Однак у мишей, у яких у шваннівських клітинах немає рецептора CGRP, цей білок не викликав болю. У другому експерименті дослідники вводили капсаїцин, що активує іонний канал під назвою TRPV1, який вивільняє CGRP і зазвичай спричиняє біль. Але капсаїцин не викликав мігренеподібного болю в мишей, у яких відсутній рецептор CGRP у шваннівських клітинах, що також підтверджує ідею про те, що рецептор CGRP у клітинах Шванна відіграє критичну роль у мігренозному болі.
«Хоча роль CGRP у болю при мігрені добре відома, наше дослідження є першим, у якому шваннівські клітини пов’язані з болем при мігрені. Воно пропонує потенційно нові підходи до лікування мігрені, що ґрунтуються на нашому глибшому розумінні механізму передачі болю», – сказав Н. Баннет.
Джерело: https://www.sciencedaily.com/releases/2022/02/220203083601.htm
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....