У деяких чоловіків молочні продукти можуть бути фактором ризику розвитку хвороби Паркінсона
За даними французьких дослідників, споживання молочних продуктів може підвищити ризик хвороби Паркінсона у чоловіків європейського походження з певним генетичним маркером.
Попередні дослідження продемонстрували, що споживання молочних продуктів є одним із факторів ризику розвитку хвороби Паркінсона. Але не було остаточно встановлено, чи є ця асоціація безпосередньою причиною хвороби, чи вона пояснюється зворотним причинним зв’язком, враховуючи тривалу продромальну фазу захворювання.
Дані 9823 осіб із хворобою Паркінсона та 8376 представників контрольної групи, які брали участь у 23-х дослідженнях, були проаналізовані за допомогою так званої менделівської рандомізації – усіх учасників перевірили на однонуклеотидний поліморфізм за геном лактази. Було виявлено, що наявність зазначених генетичних змін асоціюється з підвищенням ризику захворювання на 70 %.
Подальший аналіз показав, що цей висновок був зумовлений даними від чоловіків, які споживали молочні продукти і мали однонуклеотидний поліморфізм за геном лактази та в яких ризик розвитку хвороби Паркінсона був у 2,5 рази вищим порівняно з жінками, у яких не було виявлено значущої асоціації.
За словами Сілке Аппель-Крессвелл, професора Університету Британської Колумбії у Ванкувері (Канада), результати збігаються з попередніми проспективними когортними дослідженнями, що демонструють підвищений ризик хвороби Паркінсона при більшому споживанні молочних продуктів.
«Наші результати свідчать про те, що споживання молочних продуктів збільшує ризик хвороби Паркінсона. Тому дієти з обмеженим споживанням молока (наприклад, середземноморська) можуть бути корисними щодо профілактики захворювання», – підсумували дослідники.
Середземноморська дієта на сьогодні демонструє найкращі докази зниження ризику хвороби Паркінсона, хоча немає даних щодо переваг при встановленій хворобі Паркінсона. Враховуючи низький ризик середземноморської дієти та встановлені переваги для низки інших захворювань, це загалом безпечна та смачна рекомендація, незалежно від того, чи живе людина із хворобою Паркінсона, чи ні.
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/968206?src
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....