Неприступні гори: як спростити маршрут пацієнта чи пацієнтки з онкологічним захворюванням?

06.05.2023

Громадська спілка «Твій сімейний лікар» вже вдруге зібрала лікарів та лікарок первинної та вторинної ланок на ґрунтовну дискусію. Обговорили, як полегшити шлях людей з діагнозом або підозрою на рак між лікарськими кабінетами.

Команда громадської спілки «Твій сімейний лікар» завжди пірнає у важливі медичні теми. Ми переконані — будь-яке питання, що стосується медичного обслуговування, можна розв’язати. «Твій сімейний лікар» за три роки роботи об’єднав лікарів і лікарок із 8 регіонів України. Команда спілки разом з лікарями та лікарками обирає важливу медичну тему для дискусійного клубу. До обговорення залучаємо не лише лікарську спільноту первинної ланки, а представників й представниць спеціалізованої медицини, пацієнтські спільноти та експертів державних структур.

Дискусія на тему: «Маршрут пацієнта та пацієнтки з підозрою/онкологічним захворюванням» відбулась у березні. Експерти та експертки розповіли про головні проблеми, з якими стикаються люди з підозрою на рак, або вже встановленим діагнозом. На основі дискусійного клубу команда громадської спілки  «Твій сімейний лікар» виокремила 6 перепон, які недаремно назвали горами. Людина з раком або підозрою на нього має подолати складні, інколи неприступні вершини, аби отримати медичні послуги та почати лікування. Лікарі та лікарки обговорюють,  як прокласти на місці гір короткий шлях від діагнозу «рак» до лікування, що дає шанс на одужання.

Гора перша. Діагностика

Для медичної системи виявити онкологічне захворювання на ранніх стадіях — важливе завдання. Для цього необхідна ретельна медична діагностика. У багатьох пацієнтів та пацієнток виявляють рак на пізніх стадіях. Здебільшого через відсутність або нерегулярність профілактичних оглядів. Але саме раннє виявлення раку дає шанси вилікувати хворобу повністю. Аби ланцюжок — «вчасне виявлення, лікування й одужання», працював, важлива пильність сімейних лікарів та лікарок, які мають виписувати направлення на різні обстеження. Приклад, коли цей ланцюжок працює і дає людям шанс на життя, наводить співзасновниця ГО «Афіна. Жінки проти раку» Вікторія Романюк:

«Одна сімейна лікарка з Києва виписала електронне направлення на мамографію усім своїм пацієнткам, яким виповнилося 40 років. У трьох із них виявили ранню, ще до появи симптомів, стадію раку грудей. Жінки вчасно почали лікування, яке виявилося успішним».

Це показова взаємодія між сімейною лікаркою і її пацієнтками. Саме так і має працювати цей ланцюжок, аби виявляти рак на ранніх стадіях. Але є й інші приклади, коли сімейні лікарі та лікарки не виписують направлення на обстеження, аби попередити розгорнуті стадії онкології, або ж виписують, а пацієнти та пацієнтки такі обстеження ігнорують. У висновку, люди звертаються до первинної ланки медицини з симптомами раку, як правило, вже розгорнутих стадій. Сімейний лікар чи лікарка направляють таких людей до онколога/онкологині, які залучають для лікування чимало механізмів.  Дієвими ці механізми б були, якби пацієнтів чи пацієнток направили значно раніше.

Не потрібно забувати й про генетичну схильність пацієнтів та пацієнток. Якщо у матері або батька людини був рак, обстежувати її варто щонайменше за 10 років до того віку, в якому батькам поставили діагноз. Наприклад, якщо у батька клієнта чи клієнтки виявили пухлину товстого кишківника у 40 років, то направляти таку людину на колоноскопію та тест на приховану кров потрібно з 30 років.

Гора друга. На спеціалізованій ланці населеного пункту чи району немає онколога

Така ситуація, особливо під час повномасштабного вторгнення росії на територію України, зустрічається часто. Відсутність спеціаліста чи спеціалістки завдає страждань людині, що має діагностований рак або підозру на нього. Таку людину відправляють від кабінету до кабінету, а допомогти їй ніхто не може, бо ніхто не наважується взяти на себе відповідальність лікувати її.

То що робити у такому випадку? Якщо у населеному пункті чи районі немає онколога, людину, що живе з раком, ведуть вузькі спеціалісти. Наприклад, жінок з раком шийки матки ведуть гінекологи, людей з раком шкіри ведуть хірурги. Така формула взаємодії є в деяких регіонах України, аби людина, що живе з раком, не залишилась без допомоги, розповідає Костянтин Рожин:

«Однак в Україні й досі немає чіткого прописаного маршруту, куди саме розподіляти пацієнтів та пацієнток, якщо немає онколога на спеціалізованій ланці. Такий механізм має запропонувати держава…»

 

Гора третя. Е-направлення

Коли у людини підозрюють або ж діагностують рак, її направляють до онкологічних диспансерів. Там вимагають електронне направлення від сімейного лікаря чи лікарки. І тут починається плутанина. Людина телефонує сімейному лікарю чи лікарці, вимагаючи направлення, медик чи медикиня кажуть, що направлення може виписати лише онколог. Натомість онколог каже, що направлення має виписувати тільки сімейний. У висновку страждають не лікарі та лікарки, а людина, яка витрачає час та зневіряється у якості наданні послуг ще на ранніх термінах лікування.

Однак є ще одна проблема, ділиться сімейна лікарка з Полтави Людмила Ярошенко, коли в онкоцентрі під час кожного відвідування у людини вимагають е-направлення:

«І тут починається словесний пінг-понг між лікарями первинної й вторинної ланок — чи потрібне у такому випадку е-направлення. Тоді як пацієнт чи пацієнтка втрачає час. Лікарям та лікаркам треба запам’ятати простий алгоритм, пов’язаний з е-направленнями».

Гора четверта. Лікарська таємниця

Інколи у малих містечках чи селах та навіть великих містах люди бояться йти до лікарів чи лікарок, бо ті не зберігають лікарську таємницю. Це значно гальмує процес виявлення та лікування раку, каже співзасновниця ГО «Афіна. Жінки проти раку» Вікторія Романюк:

«Є один випадок жінки з сільської місцевості. Жінка знала, що в неї пухлина, але до останнього не йшла на обстеження, бо боялась, що її будуть обговорювати у селі, як колись обговорювали сусідку, яка лікувалась від раку. Про сусідку пліткували ледь не на кожній лавці: що їй робили за маніпуляції, який вона має стан, скільки їй лишилось жити і так далі. Такі розмови виникали через медикиню, яка все й про всіх розповідала жителям села…»

Гора п’ята. Відсутність інформування про паліативну допомогу

Часто люди, що живуть з раком звертаються на гарячі лінії МОЗу, аби дізнатись про паліативну допомогу, хоча цю інформацію вони мають отримувати у свого сімейного лікаря чи лікарки, онколога чи онкологині. Тобто людям інколи не пояснюють нічого про паліативну допомогу, і вони самостійно шукають інформацію.

На пізніх стадіях раку паліативна допомога необхідна. Лікарі та лікарки мають про це повідомляти своїх клієнтів та клієнток. Люди з розгорнутими стадіями раку з часом відчуватимуть пекельний біль, їм буде потрібне ефективне знеболення, аби останні дні їхнього життя пройшли без страждань. Крім того, необхідно роз’яснити пацієнту чи пацієнтці, що їм може знадобитися киснева маска, штучна вентиляція легень, харчування через зонд та інші медичні маніпуляції, які покликані мінімізувати симптоми розгорнутих стадій раку.

Виписують направлення на паліативну допомогу сімейні лікарі та лікарки або ж онкологи й онкологині. Паліативна допомога буває мобільна та стаціонарна. Медикам та медикиням треба зважати на індивідуальні випадки пацієнтів та пацієнток. Людям, прикутим до ліжка краще отримувати паліативну допомогу вдома (тобто мобільну), іншим, за можливості, краще лікуватись в стаціонарі. Та не варто забувати й про бажання самих людей. Часто вони хочуть залишитись вдома. Рідні стіни інколи лікують значно краще, аніж лікарняні палати. Команда «Твій сімейний лікар» тогоріч повністю розібрала тему паліативної допомоги, аби лікарі та лікарки знали, як її надавати якісно. Все про ліцензії на наркотичні препарати та тонкощі паліативної допомоги ви знайдете у цьому матеріалі.

Гора шоста.  Знеболення

Сімейні лікарі, лікарки та онкологи з онкологинями в Україні часто відмовляють людям у знеболенні. Медики кажуть, що бояться виписувати наркотичні анальгетики, бо не хочуть, щоб люди з раком стали наркозалежними. Або ж призначають препарати у малих дозах, які не полегшують больові симптоми. Однак частіше медики бояться мати справу з наркотичними препаратами, бо не знають, як себе юридично захистити. Якщо неправильно призначати такі препарати, можна понести кримінальну відповідальність. В одному з вебінарів «Паліативна допомога» юридично правильну формулу виписування наркотичних анальгетиків озвучила лікарка паліативної допомоги мобільної служби БОБФ «СВОЇ» Максимова Зоя. Цю формулу ми пояснимо на прикладі пацієнта Микити і його лікарки.

Микита, що живе з раком, останні кілька днів приймав сильне знеболювальне п’ять разів на добу. Однак це зовсім не полегшувало його стан. А згодом біль став просто нестерпний. Лікарка Катерина Геннадіївна була до цього готова. Вона знала, що в наказі 13-08 МОЗ, в додатку №1 є чітко прописана шкала болю від 1 до 10. Лікарка в картці Микити написала, що оцінює біль клієнта на 10 балів з 10. Услід Катерина Геннадіївна зазначила, що попередньо Микита отримував 5 разів на добу сильне знеболювальне, але ефекту це не дало. Далі у картці Микити лікарка вказала, що рекомендує призначити клієнту опіоїдний препарат, посилаючись на 10-бальну шкалу, що вказана в додатку №1, наказу МОЗ 13-08. Катерина Геннадіївна знала, що таким записом вона захищає себе юридично і позбавляє болю свого клієнта.

Лікарі й лікарки підсвітили найчастіші проблеми з якими зіштовхується людина з діагнозом або підозрою на рак. До обговорення таких важливих і складних тем медична спільнота, за сприяння громадської спілки «Твій сімейний лікар», долучатиметься частіше, аби покращити свою роботу, а лікування й діагностику своїх клієнтів та клієнток зробити комфортнішими.

Повністю подивитись «Маршрут пацієнта та пацієнтки з підозрою/онкологічним захворюванням» можна тут. Слідкуйте за анонсами подій на фейсбук сторінці громадської спілки «Твій сімейний лікар». Також підписуйтесь на Вайбер та Телеграм, аби дізнаватись більше про українську медицину.

 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

Рапаміцин – препарат проти старіння, який покращує імунну функцію через ендолізосоми 04.03.2024 Терапія та сімейна медицина Рапаміцин – препарат проти старіння, який покращує імунну функцію через ендолізосоми

Терапевтичний препарат рапаміцин (сиролімус), який зазвичай використовується в терапії раку та після трансплантації органів, може подовжити тривалість життя та здоров’я лабораторних тварин. Розуміння того, як сиролімус продовжує життя, є важливим, оскільки це допомагає запобігти небажаним побічним ефектам. Раніше було відомо, що рапаміцин подовжує тривалість життя за допомогою двох механізмів: посилення аутофагії та зниження активності білка під назвою кіназа 6 (S6K). Було показано, що миші зі зміненим S6K живуть довше. Але те, як саме працює цей механізм, залишалося незрозумілим. Дослідження опубліковано в журналі Nature Aging....

01.03.2024 Терапія та сімейна медицина Виготовлення штучних очних яблук за допомогою 3D-друку

Команда біомедичних та офтальмологічних дослідників із кількох європейських установ, працюючи з фахівцями із комп’ютерної графіки, розробила техніку 3D-друку штучних очних яблук, яка є швидшою, точнішою та дешевшою, ніж традиційні методи виготовлення протезів. Їхня наукова робота опублікована в журналі Nature Communications. Деякі люди втрачають око через хворобу або травму, що залишає порожню очну ямку. Окрім втрати зору на одне око, таким пацієнтам доводиться вирішувати естетичну проблему: носити пов’язку на оці або вставляти штучне око....

01.03.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 4- 10 березня

...