Зміни кишкового мікробіома можуть сигналізувати про початок рідкісного генетичного захворювання
Спіноцеребелярна атаксія (СА) — прогресувальне нейродегенеративне спадкове захворювання різних типів, кожен із яких розглядається як окрема хвороба. Приблизно 150 000 жителів США мають цей діагноз. У багатьох випадках люди не знають, що вони є носіями відповідного гена, доки в них не народяться діти, у яких почнуть проявлятися ознаки захворювання. Спіноцеребелярна атаксія належить до групи розладів, які характеризуються повільно прогресувальними порушеннями координації ходи, володіння руками, мовлення та рухів очей. Немає ліків від СА, яка в наш час вважається прогресувальною і необоротною хворобою, хоча не всі типи хвороби спричиняють однаково важку інвалідність. Фізіотерапевти можуть допомогти пацієнтам зберегти рівень незалежності за допомогою програм лікувальних вправ. В одному нещодавньому дослідницькому звіті було продемонстровано збільшення 2 балів за SARA (Шкала оцінки та оцінки атаксії) завдяки фізіотерапії.
Науковці з Університету Маккуорі виявили можливий зв’язок між згаданою хворобою і перетвореннями у бактеріях та інших мікроорганізмах, які заселяють кишечник. Якщо раніше були дані, які свідчили про взаємозв’язок між дисбалансом мікробіоти і метаболічними та імунними захворюваннями, серед яких запальні захворювання кишечника, діабет і ожиріння, то зараз усе більше доказів свідчать про наявність кореляції між генетичними хворобами і змінами мікробіома. Такий дисбаланс також було виявлено у людей із депресією, розладами аутистичного спектра та нейродегенеративними захворюваннями, наприклад, хворобами Паркінсона, Альцгеймера і Гантінгтона.
Дослідники спостерігали послідовне падіння чисельності сімейств бактерій Lachnospiraceae, Oscillospiraceae і Rikenellaceae як у самців, так і у самок лабораторних гризунів задовго до виявлення будь-яких видимих ознак СА. Ступінь зниження цих кишкових бактерій на передсимптоматичних стадіях свідчить про те, наскільки серйозними були симптоми на пізніх стадіях захворювання. Відомо, що деякі побічні продукти мікробного метаболізму, що утворюються в кишечнику, потенційно захищають нервову систему, сприяючи переробленню мертвих або пошкоджених клітин. Одна з теорій науковців полягає у тому, що зміни в кишковій мікробіоті можуть призвести до змін у виробництві мікробних метаболітів, таких як коротколанцюговий бутират жирної кислоти та амінокислоти триптофану, що може вплинути на механізм переробки нейронів і перешкоджати їх належній роботі.
Джерело: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0969996123000657?via%3Dihub
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
21.09.2023
Терапія та сімейна медицина
Як творчість Террі Пратчетта, Шона Коннері та Етти Джеймс відтерміновує прояви Альцгеймера?
Хвороба Альцгеймера — невиліковна. Вона призводить до розладів психіки й згодом до повного знищення інтелекту. Найчастіше цей стан виникає в людей старше 65 років. Громадська спілка «Твій сімейний лікар» розповідає, що робити, аби вчасно виявити недугу й вибудувати якісну підтримувальну терапію. ...
«Прогноз фінансування державного бюджету на 2024 р. передбачає зниження дефіциту державного бюджету до 20,4 % ВВП (у 2023 р. – 27 % ВВП). Погашення державного боргу заплановано в обсязі 606,5 млрд грн, у тому числі внутрішнього – 421,6 млрд грн та зовнішнього – 184,9 млрд грн», – зазначає Міністерство фінансів України. 15 вересня було схвалено проєкт держбюджету на 2024 рік. Сфера охорони здоров’я отримає на 24,4 млрд гривень більше, ніж торік, і загальна сума становитиме понад 201 млрд гривень. Окрім цього, змін зазнають і соціальні мінімуми: мінімальна заробітна плата з 1 січня 7100 гривень, з 1 квітня – 8000. Погодинна оплата також зросте: з 1 січня – 42,6 гривні, з 1 квітня – 48. Підвищиться прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць до 2920 грн з 1 січня (+12,8 %)....
Христина і Ярина сумлінно дбають про свій раціон. Влітку вони їли сезонні ягоди, овочі та фрукти й почували себе добре. Христина і Ярина натрапили на статтю, де йшлося, що восени потрібно харчуватись якось інакше, ніж влітку. Стаття рясніла тезами, що у пору жовтого листа організм потребує більше калорій, щоб зігрітися. Христина запитала Ярину, чи це дійсно так? Ярина відповіді не знала. ...