Експериментальна сполука подовжує життя моделі миші з бічним аміотрофічним склерозом
Дослідники Південно-західного медичного центру Техаського університету ідентифікували експериментальну молекулярну сполуку, яка покращила виживаність серед клітинних і мишачих моделей бокового аміотрофічного склерозу (БАС). Їхні висновки, опубліковані в Cell Death & Disease, обіцяють потенційне розроблення методів лікування БАС, який не має ефективної терапії. БАС, також відомий як хвороба Лу Геріга, вражає сотні тисяч людей у всьому світі. З появою в середньому віці БАС із часом вбиває рухові нейрони, поступово позбавляючи пацієнтів здатності ходити, говорити, ковтати й дихати. Очікувана тривалість життя становить від двох до п’яти років після встановлення діагнозу і не змінюється, незважаючи на десятиліття вивчення хвороби.
У новому дослідженні використовували підхід, який перетворював клітини шкіри пацієнтів із БАС на рухові нейрони, що мали сліди старіння, забезпечуючи більш реалістичну модель. Додавши в ці клітини приблизно 2000 сполук, вчені виявили багатонадійну, яку вони назвали Hit3. Ця сполука скасувала деякі морфологічні зміни клітин, пов’язані з БАС, змусивши розвинути складніші розгалуження у своїх розширеннях, утворити більше зв’язків із м’язовими клітинами та жити значно довше, ніж клітини, які не отримали Hit3.
Детальніше дослідження показало, що Hit3 діє на клітинні білки, так звані MAP4K, які відіграють ключову роль у відповіді клітин на стрес. Після активації MAP4K регулюють молекулярний шлях, який є критичним у вирішенні питання про те, живуть моторні нейрони чи вмирають під час БАС та інших нейродегенеративних патологій. Щоби визначити, який ефект може мати маніпуляція цим шляхом на тваринних моделях БАС, дослідники вводили мишам, які мали мутації в гені під назвою SOD1, який відповідальний за найбільш агресивну форму БАС, сполуку, пов’язану з Hit3 під назвою MAP4Ki. Миші, які не отримували цю сполуку, мали різку втрату моторних нейронів і помирали в середньому через 129 днів. Однак миші, які отримували MAP4Ki, підтримували значно більше моторних нейронів і жили на десять днів довше.
Незважаючи на те, що MAP4Ki збільшив виживаність лише на короткий час, ці результати свідчать про те, що лікування, яке блокує шлях MAP4K, одного дня може бути корисним у терапії. Оскільки MAP4Ki не оптимізований для фармацевтичного використання – він швидко розкладається і не може подолати гематоенцефалічний бар’єр, що обмежує його поглинання, – ця сполука має пройти деякі хімічні маніпуляції, які покращать її активність.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41419-023-06395-7
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
16.05.2024
Неврологія
Психіатрія
Як кліматичні зміни впливають на розлади нервової системи
Зміна клімату негативно впливає на здоров’я людей із неврологічними розладами, стверджує група дослідників під керівництвом Університетського коледжу Лондона. Після огляду 332 статей, опублікованих між 1968 і 2023 роками, учені заявили, що потенційний вплив змін клімату на неврологічні захворювання буде значним. Вони розглянули 19 різних патологій, включно з інсультом, мігренню, хворобою Альцгеймера, менінгітом, епілепсією та розсіяним склерозом. Також проаналізували дію змін клімату на ряд поширених психічних розладів: тривогу, депресію, шизофренію та ін....
Дослідниця Університету Квінсленду в Австралії знайшла молекулярні шляхи, які можна використовувати для доставки ліків у мозок для лікування неврологічних розладів. Докторка Розмарі Кетер з Інституту молекулярної біонауки університету очолила групу вчених, яка виявила, що холін транспортується в мозок білком під назвою FLVCR2 (також відомий як MFSD7C або SLC49A2). Білок відіграє певну роль у розвитку ендотеліальних клітин судин головного мозку, і мутації в цьому локусі пов’язані із проліферативною васкулопатією та гідроцефалією....
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....