Рапаміцин – препарат проти старіння, який покращує імунну функцію через ендолізосоми
Терапевтичний препарат рапаміцин (сиролімус), який зазвичай використовується в терапії раку та після трансплантації органів, може подовжити тривалість життя та здоров’я лабораторних тварин. Розуміння того, як сиролімус продовжує життя, є важливим, оскільки це допомагає запобігти небажаним побічним ефектам. Раніше було відомо, що рапаміцин подовжує тривалість життя за допомогою двох механізмів: посилення аутофагії та зниження активності білка під назвою кіназа 6 (S6K). Було показано, що миші зі зміненим S6K живуть довше. Але те, як саме працює цей механізм, залишалося незрозумілим. Дослідження опубліковано в журналі Nature Aging.
Початково сиролімус застосовувався для профілактики відторгнення трансплантату після пересадки нирки. Рапаміцин пригнічує mTOR, зв'язуючись зі своїм рецептором, цитоплазматичним білком FKBP12. Це зв'язування призводить до дестабілізації mTORC1, який регулює аутофагію, контроль трансляції, транскрипцію та деякі інші функції, пов'язані із клітинним ростом та виживанням. Зараз дослідники детальніше описали механізм дії препарату і змогли показати, що змінена активність S6K впливає на ендолізосоми. Вони розщеплюють сполуки у клітинах і відіграють важливу роль у регулюванні різних клітинних процесів, наприклад, запальних реакцій. Коли біологи пригнічували активність S6K або запальний сигнал, мухи жили довше, демонстрували кращу імунну функцію у старості та були здатні ефективніше очищати власні клітини від бактеріальних інфекцій.
Зрештою, різні вчені припускають, що ендолізосоми запобігають пов’язаному з віком збільшенню прозапальних факторів і що рапаміцин впливає на це. Дослідники також виявили важливий зв’язок між ендолізосомною системою та віковим запаленням: білок синтаксин 13. Кількість синтаксину збільшується в печінці мишей, які отримували рапаміцин, що свідчить про те, що регуляція ендолізосомальної системи та контроль шляхів запалення під час старіння мух і гризунів схожі. Наступним кроком буде вивчення цих механізмів на клітинах людей і пошук нових способів застосування препарату.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s43587-024-00578-3
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Дослідження, проведене в Гетеборзькому університеті у Швеції, показало, що у 7 із 10 пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК) симптоми значно зменшилися після корекції дієти, порівнюючи з тими, які застосовували ліки. Робота опублікована в журналі The Lancet Gastroenterology & Hepatology. У дослідженні порівнювали три методи лікування: два дієтичні та один, що ґрунтується на застосуванні ліків. Учасниками були дорослі пацієнти з важкими або помірними симптомами СПК....