Нова терапевтична мішень для лікування черепно-мозкової травми
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові.
Відсутність лікування такого досить поширеного стану спонукала групу вчених з Інституту Гладстона у США з’ясувати на молекулярному рівні, як черепно-мозкові травми спричиняють нейродегенерацію і, що не менш важливо, як вплинути на цей процес. Ученим давно відомо, що специфічний білок крові, фібрин присутній у мозку після черепно-мозкової травми, але досі було невідомо, що він відіграє ключову роль у посттравматичному його пошкодженні. Кров, що просочується в мозок, спричиняє неврологічні захворювання шляхом запуску імунної системи мозку та каскаду шкідливих, часто незворотних ефектів. Лікарі дослідили, що фібрин – білок, який зазвичай сприяє згортанню крові, – і є причиною цих змін.
Команда вчених використовувала найсучаснішу технологію візуалізації для вивчення мозку мишей і людей, які перенесли черепно-мозкові травми. Науковці створили тривимірне зображення цілого мозку миші, демонструючи витоки ГЕБ та великої кількості фібрину при черепно-мозковій травмі. І в мозку миші, і в мозку людини фібрин був присутній разом з активованими імунними клітинами. Дослідники використали генетичні інструменти зі специфічною мутацією фібрину, яка може блокувати активацію ним імунних клітин, не впливаючи на здатність білка до згортання крові.
В лабораторії Інституту раніше було розроблено препарат – терапевтичне моноклональне антитіло, яке впливає лише на запальні властивості фібрину без негативної дії на згортання крові. Така імунотерапія, націлена на фібрин, захищає мишей від розсіяного склерозу та хвороби Альцгеймера. Гуманізована версія цієї першої у своєму класі імунотерапії фібрином уже проходить першу фазу клінічних випробувань на безпеку, і найближчим часом ми дізнаємося про результати цих експериментів. Проведене дослідження визначає абсолютно нову стратегію зменшення руйнівних наслідків травм головного мозку.
Джерело: https://jneuroinflammation.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12974-024-03092-w
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
02.05.2024
Неврологія
Дослідження того, як холін проходить через гематоенцефалічний бар’єр, розкриває шляхи лікування розладів мозку
Дослідниця Університету Квінсленду в Австралії знайшла молекулярні шляхи, які можна використовувати для доставки ліків у мозок для лікування неврологічних розладів. Докторка Розмарі Кетер з Інституту молекулярної біонауки університету очолила групу вчених, яка виявила, що холін транспортується в мозок білком під назвою FLVCR2 (також відомий як MFSD7C або SLC49A2). Білок відіграє певну роль у розвитку ендотеліальних клітин судин головного мозку, і мутації в цьому локусі пов’язані із проліферативною васкулопатією та гідроцефалією....
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....