Вітамін D належить до групи ліпофільних гормонів, які регулюють гомеостаз кальцію шляхом впливу на нирки, шлунково-кишковий тракт, скелет і паращитоподібні залози, та відіграє ключову роль у підтримці здоров’я скелета [1, 2]. Виділяють дві основні форми вітаміну D: вітамін D2 (ергокальциферол) і вітамін D3 (холекальциферол). Вітамін D2 виробляється з ергостерину фітопланктоном, безхребетними та грибами у відповідь на ультрафіолетове опромінення [1, 2]. Основним природним джерелом вітаміну D3 є його синтез у шкірі з 7-дегідрохолестерину під впливом сонячного світла, також невелика кількість надходить з їжею, зокрема продуктами тваринного походження: жирна риба, яйця та молоко [1, 2].
13 вересня, 2024
Стандарт медичної допомоги «Ішемічний інсульт»*
Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України 20 червня 2024 року № 1070
9 серпня, 2024
Тонзиліти і тонзилоліти: діагностика і лікування
Зазвичай причиною захворювання є вірусна інфекція, передача збудника відбувається повітряно-крапельним шляхом від пацієнтів із гострим тонзилітом або, у рідкісних випадках, – через безсимптомних носіїв. Тонзилоліти, так звані камені в мигдаликах, можуть бути наслідком рецидивного тонзиліту, хоча точна причина їх появи залишається нез'ясованою.
Метою цього керівництва є надання рекомендацій щодо ведення та лікування хворих на атопічний дерматит будь-якого ступеня тяжкості та всіх вікових груп.
8 серпня, 2024
Хронічний риносинусит. Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги
У документі, розробленому на основі заснованої на доказах клінічної настанови «Риносинусити», наведено найліпшу практику надання медичної допомоги пацієнтам із хронічним риносинуситом.
6 серпня, 2024
Хвороба Гоше. Клінічна настанова, заснована на доказах
Хвороба Гоше – це спадкове панетнічне захворювання, яке в більшості випадків починається в дитинстві та зумовлене дефіцитом активності лізосомального ферменту глюкоцереброзидази (кислої β-глюкозидази). Ця клінічна настанова є адаптованою для системи охорони здоров’я України і ґрунтується на даних доказової медицини стосовно ефективності і безпеки медичних утручань, фармакотерапії та організаційних принципів її надання.
5 серпня, 2024
Рекомендації IWGDF/IDSA щодо діагностики і лікування інфекцій стопи, пов’язаних із цукровим діабетом (2023)
За оцінками Міжнародного фонду цукрового діабету, у 2021 р. у світі з діабетом жило 537 млн дорослих віком від 20 до 79 років. Це зумовлює зростання частоти виникнення ускладнень із боку стопи, у тому числі інфекцій. IWGDF і IDSA створили спільні рекомендації з діагностики і лікування діабетичного захворювання стопи.
5 серпня, 2024
Визначення та критерії діабетичного захворювання стопи
У веденні осіб із діабетичним захворюванням стопи беруть участь фахівці різних спеціальностей, а міждисциплінарний підхід є ключовим у лікуванні і профілактиці цієї патології. Тому для чіткої клінічної взаємодії спеціалістів різних галузей необхідна уніфікована термінологія. Чіткі та недвозначні визначення необхідні і для проведення досліджень, щоб забезпечити порівнянність методологій різних досліджень між собою.
31 липня, 2024
Хронічний больовий синдром у дорослих і дітей
Належна оцінка ступеня тяжкості, впливу і типу болю до початку лікування сприяють успішності подальшого керування болем, а також зумовлюють вибір варіантів лікування для забезпечення його максимальної ефективності. Для усвідомленого контролю над хронічним болем необхідні добре налагоджені комунікації між пацієнтами, особами, що за ними доглядають, та медичними працівниками. Цей документ ґрунтується на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій.
Імунізація є одним з найефективніших та найбезпечніших методів профілактики інфекційних захворювань у світі. Завдяки вакцинації вдалося досягти значних успіхів у боротьбі з такими небезпечними хворобами, як натуральна віспа, поліомієліт та правець матерів і новонароджених. Щороку імунізація дає змогу зберегти від 3,5 до 5 млн життів. Однак, незважаючи на досягнення, усе ще є значні прогалини в охопленні імунізацією, особливо в країнах із низьким рівнем доходу. Забезпечення рівного доступу до вакцин для всіх дітей світу, незалежно від регіону проживання та соціоекономічного статусу, залишається актуальною проблемою.
Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) являє собою рідкісне генетичне захворювання, що характеризується рецидивуючими епізодами набряку підшкірних тканин, слизових оболонок та внутрішніх органів. Комплексний терапевтичний підхід до ведення пацієнтів із САН може включати не лише лікування гострих нападів за потребою, але й довготривалу профілактику (ДП). Метою такого всебічного лікування є максимальна «нормалізація» життя пацієнтів, що дозволяє їм повноцінно брати участь у професійній діяльності, навчанні, сімейному житті та дозвіллі.
У документі зосереджено увагу на основних етапах надання медичної допомоги пацієнтам з пептичною виразкою (ПВ). Основними завданнями при розробці протоколу було забезпечення якості, ефективності та рівних можливостей доступу до медичної допомоги пацієнтів із ПВ, створення єдиних принципів щодо здійснення профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих, а також обґрунтування кадрового забезпечення і ресурсного оснащення закладу охорони здоров’я (ЗОЗ).