Клінічні рекомендації

Основною метою терапії періодонтиту є пригнічення періодонтальних патогенних бактерій (ППБ) у субгінгівальних біоплівках і відновлення здорового мікробіому в тканинах періодонта. Традиційне механічно-хірургічне лікування періодонтиту в частки пацієнтів може недостатньо ефективно впливати на ППБ, що створює умови для подальшого прогресуючого руйнування періодонта [1]. У хворих на періодонтит, у яких після санації періодонтальних кишень / хірургічної редукції зберігається патогенний субгінгівальний мікробіом, додаткова топічна та/або системна антимікробна терапія здатна покращувати результати лікування періодонтиту [1].

Ці настанови 2026 р. є ініціативою Глобальної мережі з алергії та астми (GA²LEN) та її центрів експертизи з кропив’янки й ангіоневротичного набряку – UCARE і ACARE, а також Європейського дерматологічного форуму (EDF), Азійсько-Тихоокеанської асоціації алергії, астми та клінічної імунології (APAAACI), Американської академії дерматології (AAD), Британського товариства алергії та клінічної імунології (BSACI) й Академії алергії та клінічної імунології країн Перської затоки (GA²CI). Документ є оновленням і переглядом міжнародної настанови EAACI/GA²LEN/EuroGuiDerm/APAAACI щодо кропив’янки, опублікованої у 2022 р. Розробка настанов фінансувалася зазначеними професійними організаціями; інших джерел фінансування не було. Поточне оновлення підготувала міжнародна експертна група, до складу якої увійшли 213 фахівців із кропив’янки з 59 країн. Їх було делеговано 107 національними та/або міжнародними медичними, науковими товариствами й пацієнтськими організаціями. Усі залучені товариства підтримали цю настанову. Документ ґрунтується на поєднанні доказових даних і експертного консенсусу та був розроблений відповідно до методологічних підходів Cochrane і робочої групи GRADE.

Діабетична ретинопатія (ДР) є поширеним ускладненням цукрового діабету (ЦД) й залишається однією з провідних причин втрати зору, якій можна запобігти, у світі [1]. Оскільки поширеність діабету продовжує зростати – за оцінками, 2021 року із цим захворюванням жили 537 млн людей, а до 2045 року цей показник може перевищити 700 млн, – паралельно збільшується й тягар ДР [2]. Серед людей із ЦД приблизно в кожного третього розвинеться певний ступінь ДР, а приблизно в кожного третього з них – ДР, що загрожує зору, зокрема проліферативна ДР (ПДР) або діабетичний макулярний набряк [3]. Без своєчасного виявлення та втручання ці пізні стадії можуть призводити до серйозних ускладнень, включно з крововиливом у склоподібне тіло, тракційним відшаруванням сітківки та неоваскулярною глаукомою, що зрештою може завершитися незворотним порушенням зору або сліпотою [4].

Більш як 1 із кожних 5 антибіотиків, що призначають дорослим, призначені для лікування синуситу, і це робить його 5-м за поширеністю діагнозом, що потребує антибіотикотерапії. Ці практичні клінічні рекомендації є оновленням і заміною настанови, оприлюдненої у 2015 р. Фондом Американської академії отоларингології – ​хірургії голови та шиї.

Алергійний риніт суттєво впливає на якість життя, а також на продуктивність праці та навчання. У статті подано рекомендації ARIA 2024-2025 щодо інтраназальної терапії, яка є одним із наріжних каменів ведення пацієнтів з АР.

З 1 січня 2026 року набули чинності зміни до Національного календаря профілактичних щеплень. Оновлення Календаря приводить практику вакцинації в Україні у відповідність до міжнародних стандартів. Зокрема, обов’язкову вакцинацію проти 11 інфекційних захворювань, які несуть найбільшу загрозу життю та здоров’ю.

Оновлення GOLD 2026 являє собою переглянуту редакцію рекомендацій з акцентом на раннє виявлення, персоналізацію лікування та сучасні підходи до ведення пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень. Значно оновлено розділ щодо виявлення недіагностованих випадків, у тому числі алгоритмів активного та цільового виявлення, що наголошує на проблемі гіподіагностики захворювання.

Глобальний тягар атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) залишається надзвичайно високим і охоплює понад пів мільярда людей у всьому світі. З метою зниження ризику несприятливих подій, пов’язаних з АССЗ, дорослим пацієнтам із дисліпідемією (ДЛП) рекомендоване призначення фармакологічних препаратів. На сьогодні доступна низка ефективних і безпечних схем медикаментозного лікування хворих, які потребують посилення ліпідознижувальної терапії (ЛЗТ). У лютому 2025 р. Американська асоціація клінічної ендокринології (AACE) розробила оновлену клінічну настанову щодо фармакотерапії пацієнтів із ДЛП для запобігання несприятливим серцево-судинним (СС) наслідкам. Документ орієнтований на дорослих пацієнтів із ДЛП або гіпертригліцеридемією (ГТГ), які вже отримують базове лікування, однак не досягають цільових ліпідних показників. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень цих рекомендацій.

Наказ Міністерства охорони здоровʼя України від 13.03.2026 № 318

Тромбопрофілактика (ТП) – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання утворенню тромбів у судинах. Для пацієнтів з онкологічними захворюваннями вона особливо важлива, оскільки ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень у них значно вищий. Команда неприбуткової освітньої організації Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) в межах проєкту «Програма покращення якості надання медичної допомоги в Україні» підготувала важливі рекомендації з ТП для онкопацієнтів. Вони розроблені на основі ASCO Clinical Practice Guideline Update 2023 для лікарів, які працюють з онкопацієнтами, і допоможуть запобігати тромбоемболічним ускладненням.

Антикоагулянти – це група препаратів, які запобігають утворенню тромбів у судинах. Вони допомагають уникнути серйозних ускладнень, таких як інсульт, інфаркт міокарда чи тромбоз глибоких вен. Антикоагулянти особливо важливі для людей із підвищеним ризиком тромбоутворення, зокрема для пацієнтів із фібриляцією передсердь, після операцій на тазостегнових чи колінних суглобах, а також для тих, хто вже мав тромбоз глибоких вен (ТГВ) або тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА). Як засвідчують дослідження, до 75% пацієнтів із фібриляцією передсердь, що регулярно приймають антикоагулянти, можуть уникнути інсульту.

Карцинома з клітин Меркеля (ККМ) – це рідкісна первинна нейроендокринна карцинома шкіри. Вона виникає переважно у людей європеоїдної раси старшого віку зі світлою шкірою та характеризується агресивною поведінкою з високою частотою рецидивування і схильністю до раннього метастазування. Незважаючи на останні досягнення в лікуванні ККМ, прогноз при цьому захворюванні залишається поганим.