Головна Клінічні рекомендації

Клінічні рекомендації

 
 
 
Новонароджені є категорією пацієнтів, які найчастіше потребують реанімаційної допомоги. Нездатність щойно народжених немовлят самостійно дихати підвищує ймовірність ранньої смерті та віддаленої неврологічної захворюваності. Саме тому забезпечення своєчасної й ефективної реанімації достовірно зменшує смертність і захворюваність новонароджених, а також поліпшує довгострокові неврологічні результати у дітей, що перенесли перинатальну асфіксію.
Синдром циклічного блювання (СЦБ) є захворюванням, що характеризується повторюваними, стереотипними нападами інвалідизуючої нудоти та блювання, які тривають від кількох годин до тижня. Напади СЦБ мають значну інтенсивність і непропорційний вплив на якість життя. Поширеність педіатричного СЦБ серед дітей – 1,9-2,3%, що становить 3,2 випадку на 100 000 дітей на рік. Це захворювання найчастіше спостерігається серед дітей шкільного віку і часто трансформується в класичну мігрень у підлітковому віці.
Онкологічні захворювання і різні методи їхнього лікування можуть значною мірою впливати на обмін речовин і призводити до виснаження і ослаблення організму, тому харчування має особливе значення та є важливою частиною лікування. Навіть на ранніх стадіях злоякісна пухлина – це захворювання, яке впливає на організм загалом. І клітини самої пухлини, і клітини організму у відповідь на зміни, спричинені пухлиною, можуть виділяти різні речовини, що порушують обмінні процеси. Такі порушення призводять до ослаблення пацієнта, знижують його можливості боротися із захворюванням.
Передчасна недостатність яєчників (ПНЯ) являє собою значну медичну проблему, що має серйозні наслідки для жіночого здоров’я та якості життя. У 2024 році робоча група експертів Європейського товариства репродукції людини та ембріології (ESHRE), Американського товариства репродуктивної медицини (ASRM), Центру передового досвіду в сфері досліджень жіночого репродуктивному здоров’я (CRE WHіRL) та Міжнародного товариства з менопаузи (IMS) опублікувала оновлене доказове керівництво з менеджменту цього стану. Остання настанова пропонує рекомендації з найкращої практики нагляду за жінками із ПНЯ
У рамках науково-­практичної конференції «Всесвіт жінки: європейський вектор» кандидат медичних наук, лікар акушер-­гінеколог Клініки репродуктивних технологій Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика Ірина Володимирівна Малишева представила ґрунтовну доповідь «Особливості планування та ведення вагітності у жінок пізнього репродуктивного віку». Тема включала актуальні питання збереження фертильності, особливості оцінки оваріального резерву та сучасні підходи до застосування допоміжних репродуктивних технологій у жінок старшої вікової категорії
Передчасна недостатність яєчників (ПНЯ) являє собою значну медичну проблему, що має серйозні наслідки для здоров’я та якості життя жінок. У 2024 р. робоча група експертів Європейського товариства репродукції людини та ембріології (ESHRE), Американського товариства репродуктивної медицини (ASRM), Центру передового досвіду у сфері досліджень жіночого репродуктивному здоров’я (CRE WHіRL) та Міжнародного товариства з менопаузи (IMS) опублікувала оновлене доказове керівництво з менеджменту цього стану. Остання настанова пропонує рекомендації з найкращої практики ведення жінок із ПНЯ.
Ожиріння – ​це фактор схильності до розвитку цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань, інсульту, деяких видів раку та ураження суглобів, а крім того ожиріння негативно впливає на загальне самопочуття. Поширеність ускладнень, спричинених ожирінням, як-от дисліпідемія, гіпертензія, жирове переродження печінки і психосоціальна стигматизація, зростає дедалі більше і в дорослих, і в дітей. 4 березня – ​Всесвітній день боротьби з ожирінням. Ця дата нагадує нам про ризики для здоров’я, які тягне за собою надлишкова маса тіла, а також про необхідність формувати здорові харчові звички на всіх етапах життя.
Ініціатива із поліпшення глобальних результатів захворювань нирок (KDIGO) у 2024 р. розробила оновлену клінічну практичну настанову щодо ведення пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) на основі сучасних доказів. Рекомендації стосуються всього шляху хворого – ​від ранньої діагностики до прийняття рішення про замісну ниркову терапію, включно із консервативним лікуванням. Підкреслено важливість індивідуального підходу при веденні пацієнтів, який змінюється протягом життя, а також те, що вибір стратегій і пріоритетів залежить від конкретних клінічних ситуацій. Зокрема, зазначено, що на патофізіологію, прогресування ХХН та відповідь на терапію можуть впливати різні чинники (генетичні, фізіологічні, імунологічні, анатомічні, гендерні тощо). У статті M. Madero et al. «Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease: Synopsis of the Kidney Disease: Improving Global Outcomes 2024 Clinical Practice Guideline» видання (Annals of Internal Medicine, 2025) увагу зосереджено на рекомендаціях, підкріплених найбільшою кількістю доказів. Пропонуємо до вашої уваги їх короткий виклад з акцентом на стратегіях для уповільнення прогресування ХХН, лікування пов’язаних із ним ускладнень та модифікації ризику.