Ініціатива із поліпшення глобальних результатів захворювань нирок (KDIGO) у 2024 р. розробила оновлену клінічну практичну настанову щодо ведення пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) на основі сучасних доказів. Рекомендації стосуються всього шляху хворого – від ранньої діагностики до прийняття рішення про замісну ниркову терапію, включно із консервативним лікуванням. Підкреслено важливість індивідуального підходу при веденні пацієнтів, який змінюється протягом життя, а також те, що вибір стратегій і пріоритетів залежить від конкретних клінічних ситуацій. Зокрема, зазначено, що на патофізіологію, прогресування ХХН та відповідь на терапію можуть впливати різні чинники (генетичні, фізіологічні, імунологічні, анатомічні, гендерні тощо). У статті M. Madero et al. «Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease: Synopsis of the Kidney Disease: Improving Global Outcomes 2024 Clinical Practice Guideline» видання (Annals of Internal Medicine, 2025) увагу зосереджено на рекомендаціях, підкріплених найбільшою кількістю доказів. Пропонуємо до вашої уваги їх короткий виклад з акцентом на стратегіях для уповільнення прогресування ХХН, лікування пов’язаних із ним ускладнень та модифікації ризику.
Гострий коронарний синдром (ГКС) – це небезпечний для життя клінічний стан, причиною якого зазвичай є гострий тромбоз, викликаний розривом або ерозією атеросклеротичної бляшки коронарної артерії. Це призводить до критичного зниження кровотоку до міокарда та його подальшої ішемії. Пацієнти із ГКС мають високий ризик розвитку гострих серцево-судинних (СС) ускладнень, який за належного контролю можна знизити. Однак імовірність появи повторних СС-подій залишається суттєвою протягом кількох місяців і навіть років після ГКС. Ранній початок терапії є обов’язковим для осіб із ГКС. Американська колегія кардіологів (ACC) та Американська асоціація серця (AHA) у співпраці з Американським коледжем лікарів невідкладної допомоги (ACEP), Національною асоціацією лікарів екстреної медичної допомоги (NAEMSP) і Товариством фахівців із серцево-судинної ангіографії та втручань (SCAI) у 2025 р. розробили оновлену клінічну практичну настанову щодо ведення пацієнтів із ГКС. Рекомендації базуються на актуальних доказових даних та мають використовуватися як основа для надання якісної медичної допомоги особам із кардіоваскулярними захворюваннями й ризиком їх розвитку. При цьому важливими є спільне прийняття рішень клініцистами та пацієнтами з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, уподобань та супутніх станів. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень даного документа.
30 квітня, 2025
Кортикостероїди при хронічному болю в дорослих: блокади симпатичних і периферичних нервів, ін’єкції в тригерні точки
Рекомендації Американського товариства регіонарної анестезії та медицини болю, Американської академії медицини болю, Американського товариства лікарів-інтервенціоністів у сфері болю, Міжнародного товариства інтервенційної терапії болю та хребта, Північноамериканського товариства хребта
29 квітня, 2025
Стандарт медичної допомоги «Рак молочної залози»
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 3 лютого 2025 року № 195
Основні етапи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ: забезпечення якості, ефективності та рівних можливостей доступу до медичної допомоги, створення єдиних принципів щодо здійснення профілактики, діагностики, лікування та спостереження за пацієнтами.
29 квітня, 2025
Рак ободової кишки
За даними Національного канцер-реєстру, показник захворюваності на рак ободової кишки (РОК) в Україні у 2022 р. становив 20,5 на 100 тис. населення зі зростанням на 8,8% порівняно з попереднім роком. Показник смертності від РОК – 10,2 на 100 тис. населення. Слід зазначити, що 22,2% первинно виявлених пацієнтів не проживають одного року з моменту діагностики. Порівняно з попередніми роками спостерігається приріст захворюваності на цю нозологію та смертності від неї.
23 квітня, 2025
Доброякісні захворювання молочних залоз. Тактика ведення аномальних результатів обстеження молочних залоз
Стандарт медичної допомоги
22 квітня, 2025
Менеджмент менопаузи: оновлені рекомендації NICE – 2024
Менопауза настає внаслідок фізіологічного або медикаментозного (хірургічного) зниження функції яєчників та рівнів естрогенів у крові. Гормональні порушення, пов’язані з менопаузою, можуть впливати на фізичне, емоційне, психічне та соціальне самопочуття жінки. Крім гормональних змін, які спостерігаються на фоні згасання функції яєчників, менопауза несе ризик розвитку неінфекційних патологій органів малого таза, а також серцево-судинних, опорно-рухових та урологічних захворювань. Керівною настановою щодо менеджменту менопаузи є рекомендації Національного інституту охорони здоров’я і досконалості медичної допомоги Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (NICE), засновані на науково обґрунтованих даних і результатах клінічних досліджень. Оновлений документ, який був опублікований 7 листопада 2024 року, включає актуальні стратегії щодо лікування менопаузальних симптомів та оптимізації здоров’я жінок у цей віковий період.
19 квітня, 2025
Невідкладне фармакологічне лікування пацієнтів із мігренню
Якою є максимальна кількість днів, протягом яких можна застосовувати ліки для невідкладної допомоги без підвищеного ризику розвитку АГБ?
Міжнародна асоціація з вивчення болю (International Association for the Study of Pain, IASP) визначила 2025 рік як загальносвітовий рік менеджменту болю, навчання пацієнтів і досліджень болю в країнах низького та середнього рівня достатку. Президент IASP Ендрю Райс (Andrew Rice) повідомив, що на ці країни припадає 83% населення світу, тому клініцисти, науковці, керівники галузі охорони здоров’я та політики повинні об’єднатися для покращення менеджменту болю в цих країнах, а також у незахищених соціальних верствах країн високого рівня достатку (Global Year IASP President’s Introduction, 2025).
18 квітня, 2025
Оновлені дані щодо менеджменту чоловічого безпліддя
Рекомендації Американської урологічної асоціації та Американського товариства репродуктивної медицини 2024 року
8 квітня, 2025
Вірусний гепатит В у дорослих
За оцінками національних експертів, 1,5% населення країни інфіковано вірусним гепатитом В (ВГВ). Однак більшість осіб не знають про свій статус, отже не отримують лікування. Сьогодні ВГВ залишається глобальною проблемою громадського здоров'я з високими показниками захворюваності та смертності. Вчасно розпочате лікування здебільшого гарантує високу якість і тривалість життя, а також запобігає розвиткові ускладнень печінки. Пацієнти з ВГВ мають перебувати під постійним наглядом лікарів для аналізу стану ураження печінки і лікування.