Клінічні рекомендації - Сторінка 4

Інсульт є раптовим життєзагрозливим станом із серйозними довготривалими наслідками та однією із провідних причин інвалідизації дорослого населення. Понад половини осіб після інсульту мають фізичні порушення, що потребують реабілітації, а приблизно у 40% зберігаються стійкі когнітивні розлади, зокрема порушення мислення й пам’яті. У 2025 р. були розроблені Канадські рекомендації щодо найкращої допомоги при інсульті (CSBPR), присвячені реабілітації, відновленню та соціальній інтеграції пацієнта. Документ складається із трьох частин і покликаний допомагати повертати тих, хто переніс інсульт, до повсякденних і соціальних ролей, незалежності й активної участі в житті спільноти. Після завершення гострої фази інсульту своєчасний доступ до реабілітаційної допомоги є критично важливим для оптимізації результатів, а ефективна реабілітація передбачає відновлення навичок, необхідних для повноцінного життя, з обов’язковим залученням пацієнта та його родини до планування і визначення цілей. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень перших двох частин настанови, що охоплюють підготовку до реабілітації та безперервний скринінг, ведення пацієнтів із різними післяінсультними ускладненнями, освітню і підтримувальну допомогу, терапевтичні стратегії.

У 2025 р. провідними фахівцями у галузі охорони здоров’я було розроблено серію клінічних пам’яток, що містять корисну інформацію на основі рекомендацій та документів міжнародних наукових спільнот. Ці матеріали покликані забезпечити швидкий і простий доступ до важливих даних для лікарів первинної медичної допомоги та сприяти поліпшенню життя пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд P. Campbell et al., що містить цікаві оновлення та рекомендації щодо діагностики й лікування пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду в межах первинної медичної допомоги.

Діабетична ретинопатія (ДР) – серйозне судинне ускладнення ЦД, яке є основною причиною нових випадків сліпоти серед дорослих віком від 20 до 74 років. Тому своєчасний скринінг і раціональне лікування відіграють ключову роль для затримання прогресування хвороби та збереження зору. Пропонуємо до вашої уваги огляд розділу, присвяченого веденню пацієнтів з ДР, що був опублікований у Diabetes Care [1]. Докладний опис стандартів, заяв і звітів ADA, а також системи оцінювання доказів для клінічних практичних рекомендацій ADA викладений в розділі «Introduction and Methodology: Standards of Care in Diabetes – 2026» [2].

Левотироксин натрію (LT4) в режимі монотерапії є основою лікування гіпотиреозу. Його застосування поступово зростало, досягнувши стабільного стану в останні роки, проте препарат і надалі залишається одним із найчастіше призначуваних лікарських засобів (ЛЗ) у світі [1]. Цей терапевтичний підхід характеризується трьома ключовими особливостями: лікування зазвичай є довічним; препарат має вузький терапевтичний індекс; існує низка чинників, які можуть перешкоджати досягненню терапевтичної мети – ​підтриманню рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у межах референтних значень за відсутності клінічних проявів гіпотиреозу. Таким чином, у реальній клінічній практиці застосування LT4 пов’язане з низкою бар’єрів, які можуть обмежувати ефективність терапії. За даними оцінки рівня ТТГ сироватки крові як маркера тиреоїдного статусу в пацієнтів із первинним гіпотиреозом на тлі терапії LT4, майже в половині випадків лікування є недостатнім або, навпаки, надмірним [2].

Принципово важливо, що предіабет не можна розглядати як етап на шляху до неминучого розвитку ЦД 2 типу. Саме на цій стадії зберігається реальне «вікно можливостей» для втручання, здатного істотно відстрочити маніфестацію захворювання або навіть запобігти їй.

У звіті проаналізовано забезпеченість йодом у 53 державах – ​членах Європейського регіону ВООЗ та в Косові, а також сучасні наукові дані щодо наслідків легкого йодного дефіциту, харчових джерел йоду та ефективності чинних заходів профілактики.

Цей консенсусний звіт має на меті надати медичним фахівцям практичні орієнтири щодо виявлення, ведення та профілактики уражень печінки в людей із предіабетом та цукровим діабетом.

Рак статевого члена (РСЧ) має значний вплив на якість життя з багатьох поглядів. Пацієнти не лише страждають від психологічного та емоційного стресу, пов’язаного з діагнозом, але також від психологічного впливу і стигматизації раку на інтимну частину тіла. Захворюваність зростає з віком (пік – після 60 років), але може траплятись у молодших чоловіків.

Основною метою робочої групи з розробки настанови було надання рекомендацій щодо лікування вагітних жінок із супутнім цукровим діабетом.

Лімфома Ходжкіна (ЛХ) – злоякісне новоутворення, що вражає лімфатичну систему. Це лімфопроліферативне захворювання сьогодні у 80-95% випадків має сприятливий прогноз. Однак, незважаючи на сучасний розвиток медицини, ЛХ залишається складною проблемою, тож неправильний вибір тактики лікування може призвести до розвитку рефрактерності чи рецидиву захворювання. Водночас рання діагностика і початок лікування пацієнтів із ЛХ сприяють попередженню інвалідизації, а також покращенню їхньої якості життя. Цей стандарт медичної допомоги (СМД) призначений не лише для вузькопрофільних фахівців, а і лікарів загальної практики та інших спеціальностей для їхньої обізнаності щодо основних факторів ризику і початкових клінічних проявів ЛХ з метою раннього (своєчасного) виявлення цього виду злоякісних пухлин та скоординованої допомоги пацієнту.

Стійкість до антимікробних препаратів – одна з найбільших загроз глобальному здоров’ю, що послаблює ефективність життєво необхідних методів лікування і підвищує ризик нелікованих інфекцій для мільйонів людей. Країни, які прагнуть зміцнити систему охорони здоров’я і прискорити досягнення цілей універсального охоплення медичною допомогою, потребують надійних, репрезентативних та своєчасних даних про резистентність до антимікробних препаратів.

Метою міжнародного дослідження CHORALIS (aCute HemORrhoidal disease evALuation International Study) було отримання клінічних даних щодо ефективності консервативних методів лікування ускладненої гемороїдальної хвороби з урахуванням особливостей клінічного перебігу захворювання та якості життя пацієнтів [1]. Загальна когорта учасників проспективного обсерваційного дослідження налічувала 3505 осіб із дев'яти країн світу, з яких 679 – українські пацієнти.