Головна Клінічні рекомендації

Клінічні рекомендації

 
 
 
Продовження клінічної настанови, що є клінічними рекомендаціями щодо надання медичної допомоги пацієнтам із Хворобою Гоше (ХГ) і ґрунтується на даних доказової медицини стосовно ефективності і безпеки медичних втручань, фармакотерапії та організаційних принципів її надання
Метформін (1,1-диметилбігуанід) – ​це проста та недорога молекула, яку використовують у терапевтичній практиці вже майже 70 років. У сучасних міжнародних клінічних настановах метформін рекомендований як препарат першої лінії для зниження рівня глюкози при цукровому діабеті (ЦД) 2 типу. Механізм зниження концентрації глюкози в крові полягає у пригніченні вироблення глюкози в печінці (переважно за рахунок впливу на глюконеогенез), зменшенні абсорбції глюкози, інгібуванні дії глюкагону та підвищенні чутливості тканин організму до інсуліну. Препарат підвищує чутливість до інсуліну в печінці та знижує кількість жирових відкладень у гепатоцитах, активуючи АМФ-активовану протеїнкіназу (AMPK), яка є сенсором енергії в клітинах і підтримує енергетичний гомеостаз шляхом активації катаболічних шляхів і пригнічення анаболічних. Це призводить до гальмування синтезу жиру та активації окислення жиру в печінці за допомогою прямого фосфорилювання двох ізоформ ацетил-КоА-карбоксилази (ACC1/ACC2). Крім зниження рівня глюкози метформін сприяє помірному зниженню ваги, зменшенню кількості вісцерального жиру та окружності талії, тим самим поліпшуючи одразу кілька метаболічних факторів ризику.
Медичний канабіс набуває дедалі більшого значення в онкологічній практиці, хоча його застосування досі дискусійне і потребує подальших досліджень. Епідеміологічні дані свідчать, що від 20% до 40% онкологічних пацієнтів мають досвід використання канабісу. Потенційні показання для його застосування в онкології включають лікування симптомів, пов'язаних із раком та побічними ефектами лікування, такими як нудота, блювання, біль, втрата апетиту, безсоння та тривожність.
Ці настанови надають роз’яснення щодо попередження бактеріальних інфекцій у здорових дітей віком до 28 днів, лікування вагітних жінок із групи ризику та догляду за новонародженими із підтвердженою бактеріальною інфекцією чи підозрою на її виникнення. Вони спрямовані на швидку діагностику і лікування інфекцій, на попередження непотрібного застосування антибіотиків і не охоплюють пацієнтів із вірусними інфекціями.
Ранній дитячий карієс (РДК) уражає зуби дітей віком до шести років. Згідно з дослідженням Global Burden of Disease Study 2017 р., понад 530 млн дітей у всьому світі мають карієс тимчасових зубів (КТЗ). Однак, оскільки тимчасові зуби внаслідок росту дитини випадають, РДК раніше не вважали важливим. Проте він чинить несприятливий вплив на постійні зуби і позначається на загальному стані здоров’я та якості життя дитини.
Поширеність цукрового діабету (ЦД) 2 типу протягом останніх десятиліть зросла в усіх регіонах світу. Очікується, що найближчими роками динаміка епідемії ЦД 2 типу зазнає змін унаслідок зростання поширеності ожиріння, старіння населення та пандемії інфекційних захворювань, таких як коронавірусна хвороба (COVID‑19). Основною метою цього протоколу є створення єдиної комплексної та ефективної системи надання медичної допомоги пацієнтам із ЦД 2 типу. Обґрунтування та положення побудовані на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій.
Гострий стресовий розлад (ГСР) та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є психологічними реакціями, що розвиваються у деяких осіб після травматичних подій, таких як масштабна катастрофа, війна, сексуальне чи фізичне насилля, ДТП, тортури тощо. У 2024 р. робоча група, до якої увійшли фахівці Міністерства охорони здоров’я України, Державного експертного центру МОЗ України та провідних вітчизняних науково-медичних установ і навчальних закладів, розробила клінічну настанову за темою «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації». Цей документ є адаптованою для системи охорони здоров’я України версією оригінальної клінічної настанови «Australian Guidelines for the Treatment of Adults with Acute Stress Disorder and Posttraumatic Stress Disorder» (2021). Він містить рекомендації, основані на сучасних доказах ефективності, щодо найкращих втручань для дітей, підлітків та дорослих, які зазнали впливу потенційно травматичних подій, а також тих, у кого розвинувся ГСР або ПТСР. Метою настанови є ширше визнання ГРС, ПТСР, розширення доступу до науково обґрунтованої допомоги і поліпшення результатів лікування тих, хто постраждав від травми. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення розділу настанови, в якому наведені рекомендації щодо лікування гострої реакції на стрес, ПТСР та комплексного ПТСР.
Великий депресивний розлад (ВДР) – ​поширене психічне захворювання, яке чинить суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів та підвищує ризик виникнення інших проблем зі здоров’ям. Незважаючи на усвідомлення важливості діагностики й терапії ВДР світовою науковою спільнотою, лише 20% хворих отримують адекватне лікування. Клінічні рекомендації є одним з інструментів стандартизації терапії для поліпшення медичної допомоги. Канадська мережа із проблем лікування афективних і тривожних розладів (CANMAT) у 2023 р. розробила оновлену настанову щодо ведення дорослих пацієнтів із ВДР на основі останніх наукових доказів. У документі наголошується на важливості спільного, персоналізованого та систематичного підходу, який допоможе поліпшити ефективність лікування. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень рекомендацій з акцентом на аспектах оцінки стану й терапії пацієнтів із ВДР.
Дефіцит заліза (ДЗ) є найпоширенішим дефіцитом харчування в усьому світі. У Сполучених Штатах від 1 до 4% чоловіків мають ДЗ, а ще 2% – ​залізодефіцитну анемію (ЗДА). Принаймні 39% жінок у період передменопаузи та 8% жінок у постменопаузі страждають на ЗДА, а загалом від 4 до 17% жінок мають ЗДА.
Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) часто трапляються в жінок у пізньому репродуктивному віці, що збільшує ймовірність їх виникнення одночасно з менопаузою. Ці два стани можуть мати схожі симптоми, що ускладнює діагностику та може призводити до затримки в установленні діагнозу. Така ситуація підкреслює важливість розроблення рекомендацій для ведення жінок із цими супутніми захворюваннями. Європейське товариство менопаузи й андропаузи (EMAS) розробило перший консенсус щодо ведення захворювань ЩЗ під час менопаузи. Це має підвищити обізнаність медичних працівників і допомогти в прийнятті клінічних рішень з урахуванням особливостей вікової групи.