Головна Клінічні рекомендації

Клінічні рекомендації

 
 
 
Стенфордська програма з антимікробної безпеки та сталого розвитку (оновлення 2024 року)
Контроль глікемічного профілю у критично хворих пацієнтів може впливати на результати лікування, такі як виживаність, інфекційні ускладнення та нервово-м’язова функція, однак існує невизначеність щодо цільових рівнів глюкози крові, частоти моніторингу та методів контролю глікемії. Мета оновлених настанов 2024 року – перегляд рекомендацій (2012) Товариства інтенсивної терапії (SCCM) та Американського коледжу інтенсивної терапії (ACCM) на основі нового систематичного огляду літератури та надання практичних настанов для клініцистів. Цей документ є оновленою версією рекомендацій із застосування інфузійного введення інсуліну для лікування гіперглікемії у критично хворих пацієнтів. Призначений для лікарів-реаніматологів, які ведуть як дорослих, так і дітей, із метою переоцінки поточних клінічних підходів і спрямування досліджень у сфери, де існує недостатня кількість даних
Періопераційна анафілаксія є життєвозагрозливим станом, спричиненим реакцією гіперчутливості негайного типу. Хронологічний зв’язок між введеними препаратами згідно анестезіологічної карти та розвитком анафілактичної реакції є важливим первинним етапом ведення пацієнтів з алергічними реакціями під час загальної анестезії. Лікування анафілаксії включає як негайну стабілізацію стану пацієнта, так й ідентифікацію тригера. Тісна співпраця між провідними науковими та медичними установами має важливе значення для належного ведення пацієнтів із періопераційною анафілаксією як під час розвитку ускладнення, так і при підготовці до наступних хірургічних втручань
У критично хворих пацієнтів може розвинутися стрес-асоційоване ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ШКТ) внаслідок гіпоперфузії та реперфузійного ушкодження, що зумовлює схильність до виникнення клінічно значущої ​​стрес-асоційованої кровотечі з верхніх відділів ШКТ. Багатопрофільна група, до якої увійшли 18 міжнародних експертів із дієтології, реанімації, медсестринства та фармації, а також два методисти, розробила рекомендації, засновані на принципах доказової медицини, згідно з підходом GRADE (Система класифікації, оцінки, розробки та експертизи рекомендацій). Комісія з розробки гайдлайну затвердила рекомендації з метою запобігання розвитку клінічно значущої стрес-асоційованої кровотечі з верхніх відділів ШКТ. Настанови призначені для впровадження з урахуванням клінічного стану пацієнта.
Госпітальна венозна тромбоемболія (ГТЕ) становить одну з основних проблем, пов’язаних із безпекою пацієнтів під час перебування в лікарні. Без проведення тромбопрофілактики ГТЕ може бути основною причиною інвалідності та смертності внаслідок госпіталізації, якій можна запобігти. За оцінками ВООЗ, у світі щорічно реєструють 10 млн випадків ГТЕ (Jha A.K. et al., 2013). Термін ГТЕ визначає всі прояви венозної тромбоемболії (ВТЕ), які виникають під час госпіталізації та впродовж 90 днів після виписки. Недооціненим є той факт, що на частку ГТЕ припадає понад 50% усіх випадків ВТЕ і що сучасна тромбопрофілактика може запобігти щонайменше половині цих випадків (Heit J.A. et al., 2002)
Слух – ​це безцінний дар, яким природа наділила людину. Без нього людина занурюється в тишу, перестаючи бути повноцінним членом суспільства. Слух є невід’ємною частиною сприйняття навколишнього світу.
Дослідження неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) значуще активізувалося після публікації останнього керівного документу Американської асоціації з вивчення захворювань печінки (American Association for the Study of Liver Diseases – ​AASLD) [1]. Цей документ – ​AASLD Guidance – ​становить інтерес для кожного лікаря-практика, який має справу з хворими на НАЖХП, оскільки підкреслює досягнення в питаннях неінвазивної стратифікації ризику та терапії. НАЖХП – ​це загальний термін, який охоплює всі ступені та стадії захворювання і стосується популяції, в якій виявляють макровезикулярний стеатоз у ≥5% гепатоцитів, за відсутності очевидної альтернативної його причини (наприклад, прийом ліків, голодування, моногенні розлади), в осіб, які не вживають алкоголь або вживають незначну його кількість (визначається як <20 г/добу для жінок і <30 г/добу для чоловіків). Спектр захворювань печінки охоплює також неалкогольну жирову печінку (НАЖП), що характеризується макровезикулярним стеатозом печінки і може супроводжуватися помірним запаленням; неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), який також характеризується запаленням та ушкодженням клітин печінки (балонна дистрофія), з фіброзом або без нього, і, зрештою, цироз печінки, для якого характерна поява тяжів фіброзних перегородок, з подальшим утворенням циротичних вузликів, при цьому початкові ознаки НАСГ не можуть бути повною мірою оцінені при біопсії печінки.
Субклінічний гіпотиреоз (СГТ) зазвичай характеризується підвищеним рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) у сироватці крові за відсутності будь-яких симптомів гіпотиреозу і референтного значення циркулюючого вільного Т4 (вT4). Механізм зворотного зв’язку між рівнями ТТГ і вT4 є складним. Незначне зниження рівня вT4 може призвести до суттєвого підвищення рівня ТТГ [1]. Таким чином, підвищений рівень ТТГ з одночасно нормальним рівнем вT4 може стати підставою для встановлення біохімічного діагнозу СГТ [1]. Прогресуюче зниження рівня вT4 нижче контрольного значення може зрештою призвести до явного гіпотиреозу. Тому СТГ більшість визначає як частину спектра первинного гіпотиреозу з поступовим прогресуванням до явного захворювання. Деякі автори залежно від рівня ТТГ виділяють СГТ 1 (<10 мМО/л) і 2 ступеня (≥10 мМО/л) [1]. У майже 75% пацієнтів із СГТ рівень ТТГ становить <10 мМО/л.
Клінічні рекомендації стосуються використання вітаміну D для зниження ризику захворювань в осіб без встановлених показань для лікування вітаміном D або ж визначення вмісту 25(OH)D. Група з розробки рекомендацій припустила, що DRI (Dietary Reference Intakes – ​добова норма споживання) для вітаміну D, розроблена FNB (Food and Nutrition Board – ​Рада з харчових продуктів і харчування) при Інституті медицини (ІOM, нині – ​Національна медична академія), є базовим стандартом для всіх осіб. Важливо, що рекомендації робочої групи не можна екстраполювати на тих, хто має захворювання, які, як відомо, негативно впливають на фізіологію вітаміну D [21]. Для тих, хто живе в країнах, де збагачення харчових продуктів вітаміном D не є стандартним або де дієтичні добавки не використовують регулярно, можуть знадобитися втручання, щоб забезпечити базове споживання вітаміну D, яке відповідає DRI IOM.
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) у дітей першого року життя є рідкісним захворюванням і становить близько 4% від усіх випадків ГЛЛ у дітей. Попри покращення результатів лікування дітей старшого віку з ГЛЛ до >85% безподійної виживаності, прогноз для немовлят із ГЛЛ залишається несприятливим.