Головна Клінічні рекомендації

Клінічні рекомендації

 
 
 
Ці настанови надають роз’яснення щодо попередження бактеріальних інфекцій у здорових дітей віком до 28 днів, лікування вагітних жінок із групи ризику та догляду за новонародженими із підтвердженою бактеріальною інфекцією чи підозрою на її виникнення. Вони спрямовані на швидку діагностику і лікування інфекцій, на попередження непотрібного застосування антибіотиків і не охоплюють пацієнтів із вірусними інфекціями.
Ранній дитячий карієс (РДК) уражає зуби дітей віком до шести років. Згідно з дослідженням Global Burden of Disease Study 2017 р., понад 530 млн дітей у всьому світі мають карієс тимчасових зубів (КТЗ). Однак, оскільки тимчасові зуби внаслідок росту дитини випадають, РДК раніше не вважали важливим. Проте він чинить несприятливий вплив на постійні зуби і позначається на загальному стані здоров’я та якості життя дитини.
Поширеність цукрового діабету (ЦД) 2 типу протягом останніх десятиліть зросла в усіх регіонах світу. Очікується, що найближчими роками динаміка епідемії ЦД 2 типу зазнає змін унаслідок зростання поширеності ожиріння, старіння населення та пандемії інфекційних захворювань, таких як коронавірусна хвороба (COVID‑19). Основною метою цього протоколу є створення єдиної комплексної та ефективної системи надання медичної допомоги пацієнтам із ЦД 2 типу. Обґрунтування та положення побудовані на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій.
Гострий стресовий розлад (ГСР) та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є психологічними реакціями, що розвиваються у деяких осіб після травматичних подій, таких як масштабна катастрофа, війна, сексуальне чи фізичне насилля, ДТП, тортури тощо. У 2024 р. робоча група, до якої увійшли фахівці Міністерства охорони здоров’я України, Державного експертного центру МОЗ України та провідних вітчизняних науково-медичних установ і навчальних закладів, розробила клінічну настанову за темою «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації». Цей документ є адаптованою для системи охорони здоров’я України версією оригінальної клінічної настанови «Australian Guidelines for the Treatment of Adults with Acute Stress Disorder and Posttraumatic Stress Disorder» (2021). Він містить рекомендації, основані на сучасних доказах ефективності, щодо найкращих втручань для дітей, підлітків та дорослих, які зазнали впливу потенційно травматичних подій, а також тих, у кого розвинувся ГСР або ПТСР. Метою настанови є ширше визнання ГРС, ПТСР, розширення доступу до науково обґрунтованої допомоги і поліпшення результатів лікування тих, хто постраждав від травми. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення розділу настанови, в якому наведені рекомендації щодо лікування гострої реакції на стрес, ПТСР та комплексного ПТСР.
Великий депресивний розлад (ВДР) – ​поширене психічне захворювання, яке чинить суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів та підвищує ризик виникнення інших проблем зі здоров’ям. Незважаючи на усвідомлення важливості діагностики й терапії ВДР світовою науковою спільнотою, лише 20% хворих отримують адекватне лікування. Клінічні рекомендації є одним з інструментів стандартизації терапії для поліпшення медичної допомоги. Канадська мережа із проблем лікування афективних і тривожних розладів (CANMAT) у 2023 р. розробила оновлену настанову щодо ведення дорослих пацієнтів із ВДР на основі останніх наукових доказів. У документі наголошується на важливості спільного, персоналізованого та систематичного підходу, який допоможе поліпшити ефективність лікування. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень рекомендацій з акцентом на аспектах оцінки стану й терапії пацієнтів із ВДР.
Дефіцит заліза (ДЗ) є найпоширенішим дефіцитом харчування в усьому світі. У Сполучених Штатах від 1 до 4% чоловіків мають ДЗ, а ще 2% – ​залізодефіцитну анемію (ЗДА). Принаймні 39% жінок у період передменопаузи та 8% жінок у постменопаузі страждають на ЗДА, а загалом від 4 до 17% жінок мають ЗДА.
Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) часто трапляються в жінок у пізньому репродуктивному віці, що збільшує ймовірність їх виникнення одночасно з менопаузою. Ці два стани можуть мати схожі симптоми, що ускладнює діагностику та може призводити до затримки в установленні діагнозу. Така ситуація підкреслює важливість розроблення рекомендацій для ведення жінок із цими супутніми захворюваннями. Європейське товариство менопаузи й андропаузи (EMAS) розробило перший консенсус щодо ведення захворювань ЩЗ під час менопаузи. Це має підвищити обізнаність медичних працівників і допомогти в прийнятті клінічних рішень з урахуванням особливостей вікової групи.
Захворювання периферичних артерій (ЗПА) – ​поширена патологія, що асоційована зі значною захворюваністю, смертністю та зниженням якості життя пацієнтів. ЗПА пов’язане із підвищеним ризиком ампутації кінцівок, розвитку інфаркту міокарда й інсульту. Щоб запобігти серйозним серцево-судинним подіям (MACE) та негативним наслідкам для кінцівок (MALE) у хворих на ЗПА, має бути призначене відповідне лікування. Воно передбачає застосування ефективної фармакотерапії, що може включати антитромбоцитарні, антитромботичні, гіполіпідемічні, гіпотензивні та протидіабетичні препарати, а також структурованих вправ та реваскуляризації залежно від клінічної ситуації. Американський коледж кардіологів (ACC) та Американська асоціація серця (AHA) у співпраці зі світовими науковими спільнотами 2024 р. розробили оновлену настанову щодо діагностики й лікування пацієнтів із ЗПА нижніх кінцівок. Документ, який містить сучасні рекомендації на основі систематичних методів оцінки й фактичних наукових даних, покликаний допомогти клініцистам у наданні якісної медичної допомоги хворим на ЗПА відповідно до їхніх індивідуальних особливостей і побажань. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень настанови з акцентом на діагностиці та медикаментозному лікуванні осіб із ЗПА нижніх кінцівок.
Гострий коронарний синдром (ГКС) – ​це гостре порушення коронарного кровообігу, що може спричинити некроз тканин або зупинку серця у хворих. Своєчасні діагностика та лікування є визначальними для поліпшення якості життя пацієнтів із ГКС та запобігання летальним наслідкам. Торік Європейське товариство кардіологів (ESC, 2023) на підставі сучасних наукових доказів розробило детальну настанову щодо ведення пацієнтів із ГКС. R. Byrne et al. у своїй роботі, опублікованій в European Heart Journal (2024; 45: Р. 1193‑1195), зробили узагальнений огляд рекомендацій як допоміжний інструмент для клініцистів у виборі діагностичної або терапевтичної стратегії для хворих на ГКС, з чим і пропонуємо вам ознайомитися.
Вітамін D належить до групи ліпофільних гормонів, які регулюють гомеостаз кальцію шляхом впливу на нирки, шлунково-кишковий тракт, скелет і паращитоподібні залози, та відіграє ключову роль у підтримці здоров’я скелета [1, 2]. Виділяють дві основні форми вітаміну D: вітамін D2 (ергокальциферол) і вітамін D3 (холекальциферол). Вітамін D2 виробляється з ергостерину фітопланктоном, безхребетними та грибами у відповідь на ультрафіолетове опромінення [1, 2]. Основним природним джерелом вітаміну D3 є його синтез у шкірі з 7-дегідрохолестерину під впливом сонячного світла, також невелика кількість надходить з їжею, зокрема продуктами тваринного походження: жирна риба, яйця та молоко [1, 2].