6 березня, 2025
Оновлені рекомендації щодо первинної профілактики інсульту
Інсульт є провідною причиною інвалідизації та смерті в усьому світі. Близько 15 млн людей щороку переносять інсульт, з яких 5 млн залишаються із тривалою інвалідністю та потребують сторонньої допомоги принаймні щодо однієї з повсякденних активностей. У 2024 р. Американська асоціація серця (AHA) та Американська асоціація інсульту (ASA) розробили настанову щодо первинної профілактики інсульту, яка є оновленою версією рекомендацій AHA/ASA 2014 р. Новітній документ базується на сучасних доказах щодо стратегій профілактики інсульту протягом усього життя. Пропонуємо до вашої уваги огляд основних положень настанови.
Вітамін D, який часто називають «сонячним вітаміном», необхідний для багатьох біологічних і фізіологічних процесів людини. Дефіцит вітаміну D (ДВД), який зазвичай визначається як сироваткова концентрація 25(OH)D <20 нг/мл [1], залишається серйозною глобальною проблемою охорони здоров’я. В усьому світі поширеність ДВД оцінюється в 45%, варіюючи від 57 до 18% (залежно від регіону) [2].
В огляді Grant і співавт. (2025) визначені потенційні переваги вітаміну D для 8 з 10 основних причин смерті в США за останні роки: серцево-судинні захворювання (CCЗ), рак, COVID‑19, інсульт, хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів, хвороба Альцгеймера, ЦД і захворювання нирок.
5 березня, 2025
Стандарт медичної допомоги «Рак молочної залози»
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 3 лютого 2025 року № 195
3 березня, 2025
Місце інгібіторів АПФ та блокаторів кальцієвих каналів в оновленій настанові ESC (2024) щодо лікування артеріальної гіпертензії
Артеріальна гіпертензія (АГ) є важливою глобальною медичною проблемою, оскільки являє собою один із ключових чинників ризику серцево-судинних захворювань і смерті. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), АГ уражає приблизно 1,4 млрд людей у світі, при цьому значна частка осіб не підозрює, що має проблеми з артеріальним тиском (АТ).
28 лютого, 2025
Періопераційне лікування болю в дорослих: міждисциплінарна консенсусна настанова Асоціації анестезіологів і Британського товариства болю
Майже половина дорослих пацієнтів, які перенесли оперативне втручання, відчувають помірний або сильний післяопераційний біль. Недостатнє знеболення перешкоджає післяопераційному відновленню та функціонуванню пацієнта і може бути пов’язане з несприятливими коротко- та довгостроковими наслідками. Ця міждисциплінарна консенсусна настанова містить принципи, які можуть сприяти одужанню та відновленню функції і яких повинні дотримуватися медичні працівники, лікувальні заклади та пацієнти протягом усього періопераційного періоду. Експерти провели цілеспрямований огляд літератури з подальшим аналізом за чотирьохетапним модифікованим методом Дельфі з метою формулювання рекомендацій для установ й окремих осіб.
Розроблені рекомендації охоплюють увесь періопераційний період, включаючи догоспітальний етап, госпіталізацію, інтраопераційний період, перебування у відділенні інтенсивної терапії, а також виписку зі стаціонару та подальше спостереження. Крім того, автори настанови надали загальні принципи періопераційного лікування болю, які мають бути враховані клініцистами протягом усього періопераційного періоду, у тому числі: оцінка болю для сприяння відновленню; використання мультимодальної аналгезії (ММА), включаючи регіонарну анестезію; нефармакологічні стратегії; безпечне використання опіоїдів; використання протоколів і навчання персоналу нагляду за пацієнтами з післяопераційним болем.
28 лютого, 2025
Міжнародні консенсусні рекомендації щодо застосування пролонгованих інфузій β-лактамних антибіотиків
Схвалено Американським коледжем клінічної фармації, Британським товариством антимікробної хіміотерапії, Фондом муковісцидозу,
Європейським товариством клінічної мікробіології та інфекційних хвороб,
Американським товариством інфекційних хвороб,
Товариством медицини критичних станів і
Товариством фармацевтів, які спеціалізуються на інфекційних хворобах
28 лютого, 2025
Практична настанова Європейської асоціації клінічного харчування та метаболізму (ESPEN): клінічне харчування у відділенні інтенсивної терапії
ESPEN опублікувала рекомендації щодо нутритивної підтримки у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) із приводу ентерального харчування (ЕХ) у 2006 році та положення щодо парентерального харчування (ПХ) у 2009 році (Kreymann K.G. et al., 2006; Singer P. et al., 2009). Відтоді методологія ESPEN була вдосконалена до «рівня рекомендацій S3» (Bischoff S.C. et al., 2015), у результаті чого розроблені суворі, засновані на доказах і консенсусі рекомендації (Singer P. et al., 2019). У цій оновленій настанові 2023 року розглянуті питання часу, способу, дози та складу нутритивної підтримки у ВІТ, а також надані рекомендації, які враховують, що гострі метаболічні порушення, а також тривалий дефіцит енергії та білків відіграють важливу роль у результатах лікування пацієнтів ВІТ.
28 лютого, 2025
Інтраабдомінальні інфекції: керівництво з емпіричної антибіотикотерапії Стенфордського медичного центру (SHC)
Стенфордська програма з антимікробної безпеки та сталого розвитку (оновлення 2024 року)
28 лютого, 2025
Рекомендації Товариства інтенсивної терапії щодо контролю глікемії у критично хворих дітей та дорослих
Контроль глікемічного профілю у критично хворих пацієнтів може впливати на результати лікування, такі як виживаність, інфекційні ускладнення та нервово-м’язова функція, однак існує невизначеність щодо цільових рівнів глюкози крові, частоти моніторингу та методів контролю глікемії. Мета оновлених настанов 2024 року – перегляд рекомендацій (2012) Товариства інтенсивної терапії (SCCM) та Американського коледжу інтенсивної терапії (ACCM) на основі нового систематичного огляду літератури та надання практичних настанов для клініцистів. Цей документ є оновленою версією рекомендацій із застосування інфузійного введення інсуліну для лікування гіперглікемії у критично хворих пацієнтів. Призначений для лікарів-реаніматологів, які ведуть як дорослих, так і дітей, із метою переоцінки поточних клінічних підходів і спрямування досліджень у сфери, де існує недостатня кількість даних
27 лютого, 2025
Невідкладна допомога при періопераційній анафілаксії: алгоритм Ради з реанімації Великої Британії для лікарів-анестезіологів
Періопераційна анафілаксія є життєвозагрозливим станом, спричиненим реакцією
гіперчутливості негайного типу. Хронологічний зв’язок між введеними препаратами згідно анестезіологічної карти та розвитком анафілактичної реакції є важливим первинним етапом ведення пацієнтів з алергічними реакціями під час загальної анестезії. Лікування анафілаксії включає як негайну стабілізацію стану пацієнта, так й ідентифікацію тригера. Тісна співпраця між провідними науковими та медичними установами має важливе значення для належного ведення пацієнтів із періопераційною анафілаксією як під час розвитку ускладнення, так і при підготовці до наступних хірургічних втручань
У критично хворих пацієнтів може розвинутися стрес-асоційоване ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ШКТ) внаслідок гіпоперфузії та реперфузійного ушкодження, що зумовлює схильність до виникнення клінічно значущої стрес-асоційованої кровотечі з верхніх відділів ШКТ.
Багатопрофільна група, до якої увійшли 18 міжнародних експертів із дієтології, реанімації, медсестринства та фармації, а також два методисти, розробила рекомендації, засновані на принципах доказової медицини, згідно з підходом GRADE (Система класифікації, оцінки, розробки та експертизи рекомендацій).
Комісія з розробки гайдлайну затвердила рекомендації з метою запобігання розвитку клінічно значущої стрес-асоційованої кровотечі з верхніх відділів ШКТ. Настанови призначені для впровадження з урахуванням клінічного стану пацієнта.
27 лютого, 2025
Європейські рекомендації з періопераційної профілактики венозної тромбоемболії: перше оновлення
Госпітальна венозна тромбоемболія (ГТЕ) становить одну з основних проблем, пов’язаних із безпекою пацієнтів під час перебування в лікарні. Без проведення тромбопрофілактики ГТЕ може бути основною причиною інвалідності та смертності внаслідок госпіталізації, якій можна запобігти. За оцінками ВООЗ, у світі щорічно реєструють 10 млн випадків ГТЕ (Jha A.K. et al., 2013). Термін ГТЕ визначає всі прояви венозної тромбоемболії (ВТЕ), які виникають під час госпіталізації та впродовж 90 днів після виписки. Недооціненим є той факт, що на частку ГТЕ припадає понад 50% усіх випадків ВТЕ і що сучасна тромбопрофілактика може запобігти щонайменше половині цих випадків (Heit J.A. et al., 2002)