Головна Новини Акушерство та гінекологія Користуючись досвідом іноземних колег, в Україні провели унікальну операцію

15 листопада, 2023

Користуючись досвідом іноземних колег, в Україні провели унікальну операцію

Користуючись досвідом іноземних колег, в Україні провели унікальну операцію

В Охматдиті провели операцію маленькій пацієнтці – у 7-місячної дівчинки була стійка клоака. За словами хірургів, така вада зустрічається вкрай рідко – в Україні це один випадок на 80–100 тисяч новонароджених. Тобто до Охматдиту на рік потрапляє 3–5 дітей із цим захворюванням. Досвід наші лікарі здобували в Гданську, де проводив майстер-клас відомий хірург Альберто Пеня. Використовуючи методику Cincinnati Children’s Hospital, лікар показав хід операції, розповів про тонкощі та переваги втручання.

Стійка клоака – злиття прямої кишки, піхви та уретри в єдину загальну камеру, яка відкривається в один отвір на місці анатомічного розташування отвору уретри. Клоака – єдиний канал, з якого на 5-6 тижні вагітності виходять сечовий, статевий і кишковий тракти. Стійка клоака виникає через те, що сечостатева перегородка не відділяє пряму кишку від урогенітального синуса, що може бути пов’язано з передачею сигналів генів Eph/Еphrin. Дефект є однією з найбільш серйозних технічних проблем у дитячій хірургії, він трапляється виключно в дівчаток і є найскладнішою патологією серед аноректальних вад розвитку. Сім'ї новонароджених дівчаток із вадою розвитку клоаки мають чотири основні проблеми, а саме: підтримання функції нирок, нетримання сечі та калу, порушення статевої функції і фертильність.

У таких пацієнтів розширена мішкоподібна структура в центрі живота. 80 % мають асоційовані аногенітальні аномалії, наприклад, неперфорацію заднього проходу, відсутність статевих або сечових отворів, агенезію нирок. У 30 % пацієнтів спостерігається гідрокольпос (розширена піхва, наповнена рідиною, сечею або слизом), а у 40 % – аномалія розвитку протоків Мюллера в матці. Стійку клоаку можна виявити пренатально за допомогою УЗД або МРТ у плода жіночої статі з гідронефрозом і великою кістозною пухлиною, що виникає в області малого тазу.

Задня сагітальна аноректальна вагінальна уретральна пластика (PSARVUP) – це процедура, яка виконується для виправлення дефекту. Зазвичай довжина каналу в пацієнтів від 1 до 3 см, такий вид стійкої клоаки потребує PSARVUP із повною урогенітальною мобілізацією. Дитина буде на операційному столі обличчям вниз, і хірург зробить розріз посередині сідниць. Це називається заднім сагітальним доступом. Для урогенітальної мобілізації лікар відокремить пряму кишку від піхви та розмістить її в центрі сфінктера. Потім разом перемістить уретру та піхву, поки вони не досягнуть промежини. Показано, що цей підхід значно покращує збереження уретри при складних вадах розвитку. Таке поліпшення є важливим, оскільки багатьом пацієнтам за такого стану може знадобитися періодична катетеризація, а збереження уретри позбавляє від необхідності складної урологічної реконструкції.

Джерело: https://www.facebook.com/moz.ukr