18 січня, 2024
Мініплаценти допомагають зрозуміти причини прееклампсії та інших розладів вагітності
Учені виростили маленькі плаценти в лабораторії і використали їх, щоби пролити світло на те, як плацента розвивається та взаємодіє із внутрішньою оболонкою матки. Результати можуть допомогти краще зрозуміти та у майбутньому потенційно лікувати прееклампсію. Дослідження, опубліковане в Cell Stem Cell, показує, що можна експериментувати на плаценті людини, що розвивається, а не просто спостерігати за зразками для вивчення основних порушень вагітності.
Успішна вагітність залежить від розвитку плаценти в перші кілька тижнів вагітності. У цей період плацента імплантується в ендометрій – слизову оболонку матки. Взаємодія між клітинами ендометрію та клітинами плаценти має вирішальне значення для нормального перебігу вагітності. Зокрема, ця взаємодія потрібна для збільшення материнського кровопостачання плаценти, необхідного для росту та розвитку плоду. Якщо вона не працює належним чином, то може призвести до ускладнень, таких як прееклампсія, стану, який спричиняє високий кров'яний тиск під час вагітності. Прееклампсія виникає приблизно у 6 зі 100 перших вагітностей і може поставити під загрозу здоров'я і матері, і дитини.
Упродовж останніх кількох років багато вчених, у тому числі кілька в Кембриджі, розробили ембріоноподібні моделі, аби зрозуміти ранній доімплантаційний розвиток. Мініплаценти – клітинна модель ранніх стадій вагітності, які покращують розуміння репродуктивних розладів. Відомі як «органоїди трофобласта», вони вирощуються із клітин плаценти та моделюють ранню плаценту настільки точно, що фіксують позитивну відповідь на тест на вагітність.
У попередній роботі професорка Ешлі Мофетт із кафедри патології Кембриджського університету і її колеги визначили гени, які збільшують ризик або захищають від таких захворювань, як прееклампсія. Це підкреслило важливу роль унікальних імунних клітин, відомих як природні клітини-кілери матки, що скупчуються в місці імплантації плаценти. Вони опосередковують взаємодію між ендометрієм і клітинами плаценти. У своєму новому дослідженні команда Мофетт застосувала білки, що виділяються природними клітинами-кілерами матки, до органоїдів трофобласта для імітації імплантації. Якщо клітини не можуть потрапити належним чином, артерії в утробі матері не відкриваються, і тому плацента, а отже, і дитина, відчувають брак поживних речовин і кисню. За схожим механізмом відбувається розвиток прееклампсії. Дослідники змогли виявити кілька генів і відповідних білків, які сприяють успішній взаємодії плаценти та ендометрію.
Джерело: https://www.cell.com/cell-stem-cell/fulltext/S1934-5909(23)00443-5