29 квітня, 2024
Рівень цитокінів під час вагітності впливає на розвиток мозку дитини та її поведінку
Дослідники з Weill Cornell Medicine (підрозділ біомедичних досліджень і медична школа Корнельського університету в Нью-Йорку) виявили, що цитокіни, білки, які контролюють імунну відповідь і циркулюють у материнській крові під час вагітності, можуть зменшити ризик психічних розладів у нащадків. Висновки були несподіваними, оскільки циркулюючі материнські цитокіни перебувають на такому низькому рівні, що раніше вчені не могли пов’язати рівні цих білків із розвитком мозку плода та поведінки потомства.
У дослідженні, опублікованому 29 лютого у Brain, Behavior, and Immunity, повідомляється, що цитокін XCL1 (X-C motif chemokine ligand 1), який виробляється імунними клітинами матері, може функціонувати як гормон вагітності та необхідний для правильного розвитку плаценти і формування відчуття страху у хлопчиків. Ці результати підтверджують епідеміологічні дослідження, які свідчать про зв’язок між інфекцією і запаленням у матері під час вагітності та розвитком психічних розладів у дітей у подальшому житті. Використовуючи мишачі моделі, учені виявили, що циркулюючий XCL1 зазвичай залишався на тому самому низькому рівні до вагітності протягом усього періоду виношування, за винятком короткого підйому та спаду в середньому періоді. Цей тимчасовий підйом необхідний для правильного розвитку плаценти та емоційної поведінки потомства.
Коли цей сплеск XCL1 у материнській крові був заблокований генетично або нейтралізований анти-XCL1 антитілами, збільшилося виробництво факторів, пов’язаних із пошкодженням тканин у фетальній плаценті. Це призвело до посилення вродженої тривоги та стресових реакцій у нащадків самців мишей. Дослідники також виявили нейрональну аномалію в мозку цих нащадків, що розвивається, зокрема, у вентральному гіпокампі, регіоні, який був пов’язаний із занепокоєнням і тривожною поведінкою. Імунні та нейрональні аномалії, що спостерігалися, коли сплеск цитокінів був заблокований, нормалізувалися в дорослому віці.
Здобуті висновки свідчать про те, що тривожна поведінка нащадків у дорослому віці може бути пов’язана з відсутністю підвищеного рівня XCL1. Зараз учені Weill Cornell Medicine планують вивчати інші хемокіни, які можуть регулювати розвиток плаценти та впливати на емоційну поведінку нащадків. Команда медичної школи співпрацюватиме з дослідниками, які мають доступ до зразків крові вагітних жінок, щоби перевірити, чи профіль XCL1 у людей відповідає спостереженням на моделях мишей.
Джерело: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0889159124002757?via%3Dihub