13 лютого, 2026
Фінеренон як досі невідомий напрям лікування передчасної яєчникової недостатності
Передчасна яєчникова недостатність (premature ovarian insufficiency – POI) залишається однією з найбільш клінічно складних причин безпліддя в жінок віком до 40 років, а сучасні терапевтичні можливості обмежені корекцією симптомів гіпоестрогенемії. У новій публікації у виданні Science представлено результати масштабного дослідження, яке зміщує акцент патогенезу з фолікула на строму яєчника та пропонує принципово новий підхід – терапію антифібротичними препаратами, зокрема фінереноном, уже відомим нефрологам як засіб для лікування хронічної хвороби нирок за цукрового діабету.
Ключова гіпотеза дослідження полягає в тому, що за POI порушення пов’язані не лише з резервом фолікулів, а й зі зміною мікрооточення – надмірною фіброзною трансформацією строми, яка створює механічні та біохімічні бар’єри для активації дрібних фолікулів. Дефіцит білка Kit-ligand, необхідного для «пробудження» фолікулів, розглядається як наслідок фіброзування.
Щоби знайти препарат, здатний модулювати функцію строми, автори дослідження провели скринінг 1297 лікарських засобів, схвалених Управлінням із контролю за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA). Для аналізу вчені використовували культурні моделі мишачих оваріальних клітин. Переважна більшість молекул не вплинули на стан стромального середовища, але фінеренон, антагоніст мінералокортикоїдних рецепторів, продемонстрував здатність різко зменшувати колагенове відкладення та відновлювати еластичність тканини.
Моделі in vivo підтвердили ці ефекти: введення фінеренону стимулювало розвиток фолікулів у мишей, які старіли, не погіршуючи якість ооцитів, ембріонального розвитку та здоров’я потомства. Коли недозрілі фолікули пересаджували у фіброзовані яєчники, структури залишалися неактивними; натомість у середовищі, попередньо «розм’якшеному» фінереноном, фолікули починали рости.
У пілотному клінічному дослідженні за участю 14 жінок із POI застосовували фінеренон у дозі 20 мг двічі на тиждень. У частини пацієнток з’явилися гормонально чутливі антральні фолікули, було отримано зрілі ооцити та створено життєздатні ембріони під час запліднення in vitro. Жодних значущих побічних ефектів не зафіксовано, що дає підстави для подальших масштабніших досліджень.
Науковці також продемонстрували ефективність інших пероральних антифібротичних засобів – нінтеданібу та руксолітинібу, що підтверджує ключову роль саме фіброзу строми як терапевтичної мішені. Такий підхід відкриває можливості для репозиціонування відомих препаратів із прогнозованими профілями безпеки.
Результати дослідження формують новий вектор у лікуванні POI: замість фокусування на прямій стимуляції фолікулів увага зміщується на модифікацію стромального мікрооточення. Антифібротична терапія може стати першою патогенетичною стратегією з потенціалом відновлення фертильності. Якщо результати підтвердять у великих рандомізованих дослідженнях, це матиме значний вплив на репродуктивну медицину та лікування жіночого безпліддя.
Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/science.adz4075