25 вересня, 2026
Менопаузальна гормональна терапія, і як шлях введення впливає на тромботичні ризики
Менопаузальна гормональна терапія (МГТ) залишається ефективним методом контролю вазомоторних симптомів, зокрема припливів і нічної пітливості. Водночас вибір препарату та способу його введення має принципове значення для оцінювання серцево-судинних ризиків. Хоча кардіопротекторні ефекти ендогенного естрогену добре відомі, серцево-судинний вплив менопаузальної гормональної терапії екзогенним естрогеном залишається предметом постійних дискусій.
Масштабне данське дослідження, опубліковане у The BMJ, продемонструвало зв’язок між пероральною гормональною терапією та підвищеною частотою венозної тромбоемболії (ВТЕ), тоді як для трансдермальних препаратів такого зв’язку не виявили.
Науковці проаналізували дані національних медичних реєстрів Данії за 2003–2021 роки. До дослідження залучили жінок віком 50–69 років, у яких уперше діагностували ВТЕ, ішемічний інсульт або інфаркт міокарда. У вибірці було 9807 випадків ВТЕ, 18 460 ішемічних інсультів і 11 974 інфаркти міокарда; кожну групу порівнювали з відповідною контрольною групою. Аналіз враховував шлях введення гормонів, дозування, тривалість лікування, вік початку терапії та низку соціодемографічних і клінічних чинників.
Пероральні естрогени, як у монотерапії, так і в комбінації з прогестином, асоціювалися з додатковим абсолютним ризиком ВТЕ на рівні 0,09 % на рік. Це відповідає приблизно одному додатковому випадку на 1055 жінок, які отримували пероральну терапію протягом року. Підвищення ризику ішемічного інсульту та інфаркту міокарда спостерігали переважно за використання високих доз перорального естрадіолу – понад 1 мг на добу – упродовж більше ніж одного року. Ризик зростав зі збільшенням тривалості лікування.
Інша картина спостерігалася за трансдермального введення гормонів у формі пластирів, гелів або спреїв. Загального підвищення частоти тромботичних подій не виявили незалежно від дози, тривалості терапії чи складу препарату. Винятком стало збільшення частоти інфаркту міокарда за використання комбінованої циклічної трансдермальної терапії, однак автори наголошують, що цей результат ґрунтується на обмеженій кількості даних і потребує обережної інтерпретації.
«Застосування будь-якої пероральної менопаузальної гормональної терапії асоціювалося з підвищеним ризиком венозної тромбоемболії, тоді як ризик ішемічного інсульту та інфаркту міокарда зростав лише за тривалого застосування високих доз», - зазначають автори дослідження. Вони також підкреслюють відсутність підвищення тромботичних ризиків за трансдермальної терапії незалежно від режиму, активних компонентів, дози і тривалості застосування.
Джерело: https://www.bmj.com/content/394/bmj-2026-100688