9 жовтня, 2026
Антимюлерів гормон після 35 років: нові орієнтири для оцінки оваріального резерву
Вік 35–55 років охоплює період, коли в жінок одночасно можуть змінюватися фертильність, оваріальний резерв і перебіг перименопаузи. Одним із маркерів оваріального резерву є антимюлерів гормон (АМГ), однак його інтерпретація в цьому віці досі має обмеження. Більшість референтних значень сформовано для жінок репродуктивного віку, а за дуже низьких концентрацій стандартні тести можуть бути недостатньо чутливими.
Команда лікарів під керівництвом професорки Їнїн Цінь з Університету Шаньдун (Китай) спільно із професоркою Жуймінь Чжен із Національного центру здоров’я жінок і дітей (Китай) створили вікові референтні значення АМГ для жінок 35–55 років. Для цього застосували ультрачутливий метод визначення гормону, що дає змогу точніше оцінювати його концентрацію, особливо на пізніх етапах репродуктивного періоду. Найбільш виражене зниження АМГ спостерігали у віці 44–49 років – періоді, коли його рівень часто наближається до межі визначення.
Практичне значення такого підходу показали серед жінок 35–40 років, які планували вагітність. Якщо початковий рівень АМГ був нижчим за 10-й перцентиль для відповідного віку, ризик подальшого значного зниження оваріального резерву до рівня <0,25 нг/мл був істотно вищим. Така інформація може бути корисною під час консультування щодо фертильності, особливо за планування вагітності у старшому репродуктивному віці.
АМГ може мати значення і за перименопаузи. Нижчі його концентрації в жінок 35–55 років асоціювалися із більш вираженими симптомами, зокрема припливами та підвищеною пітливістю. Тому показник потенційно може доповнювати оцінку симптомів і допомагати лікарю точніше визначати тактику ведення пацієнтки, зокрема розглядати гормональну терапію за наявності відповідних показань.
Водночас АМГ не варто використовувати як самостійний тест для встановлення менопаузи. У постменопаузі його рівень був значно нижчим, ніж у пременопаузі, - 0,043 проти 0,187 нг/мл, однак здатність показника самостійно розрізняти ці стани була помірною. Отже, ультрачутливий АМГ може стати додатковим орієнтиром за складних клінічних ситуацій, коли рівні ФСГ та естрадіолу коливаються і їх складно однозначно інтерпретувати.
Нові вікові референтні значення можуть зробити оцінку АМГ більш інформативною після 35 років: не лише показати абсолютний рівень гормону, а й порівняти його з очікуваним для конкретного віку. Зараз отримані результати планують перевірити в інших популяціях, перш ніж така шкала стане універсальним клінічним інструментом.