10 травня, 2018
Діагностика полінозу в умовах алергологічного відділення
Показники поширеності полінозу сильно розрізняються в різних областях, оскільки залежать від географічних, кліматичних, рослинних, промислових факторів. Перший, весняний, пік захворюваності на поліноз пов’язаний з пилком берези, вільхи, горіха, ліщини, дуба, клена, платана, тополі та ін. Другий – весняно-літній – з пилком дикорослих рослин (райграс, пирій, костриця, їжа, лисохвіст, та ін.) і культивованих (соняшник, жито, кукурудза) злаків; літньо-осінній – з пилком бур’янів (амброзія, полин). За силою алергенного впливу на організм рослини можна розташувати наступним чином: бур’яни > злакові > дерева.
На базі алергологічного відділення КЗОЗ ХМКЛ №27 для уточнення і підтвердження діагнозу поліноз у позасезонний період проводили проби з пилковими алергенами. У 2016 р. шкірні проби з пилковими алергенами були проведені 326 хворим, з яких у 293 пацієнтів за результатами обстеження виявлено позитивну (+++) і різко позитивну (++++) реакцію на пилок дерев: берези – у 71 пацієнта, вільхи – 53, ліщини – 44; на пилок злакових трав: райграса – у 71 пацієнта, тимофіївки – 64, костриці – 49, їжи – 37; на пилок бур’янів і культивованих рослин: соняшника – у 56 пацієнтів, амброзії – 88, полину – 43. У всіх обстежених хворих була виявлена сенсибілізація до 2 і більше пилкових алергенів.
Отримані результати свідчать про те, що в м. Харкові загострення полінозу переважно пов’язане з цвітінням як вітрозапилювальних дерев, так і злакових і культивованих культур, і припадає на весняно-літньо-осінній період.