10 травня, 2018
Нові дані про імунопатогенез кропив’янки та можливості терапії
Однією з актуальних проблем сучасної медицини є кропив’янка. Відповідно до рекомендацій Європейської академії алергології та клінічної імунології (ЕААКІ, 2016), прийнято поділяти кропив’янку на: 1) алергічну – IgE-опосередковану (при полінозі, за типом перехресної харчової сенсибілізації) і не IgE-опосередковану (у разі сироваткової хвороби, токсидермії, системних захворюваннях сполучної тканини); 2) неалергічну (частіше рецидивну хронічну, при захворюваннях травного тракту, вогнищах хронічних інфекцій, медикаментозній алергії на нестероїдні протизапальні препарати та ін.). Тому визначення причинних факторів, що призвели до виникнення кропив’янки, є дуже актуальним.
Основним у лікуванні кропив’янки є навчання пацієнта, уникнення відомих тригерів і фармакотерапія. Антигістамінні препарати, метаболіти II покоління, такі як левоцетиризин, дезлоратадин і фексофенадин, характеризуються швидким початком дії, високою ефективністю і мінімальним числом побічних ефектів. Їх можна комбінувати з антагоністами Н2-рецепторів, такими як фамотидин. Можна призначити трициклічні антидепресанти. До схем лікування хронічної рецидивної кропив’янки входять також антилейкотрієнові препарати (монтелукаст). У тяжких випадках вдаються до призначення системних кортикостероїдів. Хворим з автоімунною кропив’янкою обґрунтоване проведення плазмаферезу з метою видалення циркулюючих імунних комплексів. У дуже тяжких випадках показане призначення цитостатиків (циклоспорину А) з імуносупресивною метою, внутрішньовенного імуноглобуліну, анти-IgE (омалізумабу).
Підводячи підсумок вищесказаного, не можна забувати про терапію супутньої патології (травного тракту, особливо з Helicobacter pylori, гельмінтозів, ендокринної системи тощо), без успішного лікування якої неможливо досягти індукції ремісії хронічної рецидивної кропив’янки. Загалом, весь комплекс заходів з діагностики та лікування гострої та хронічної кропив’янки потребує узгоджених дій не лише алергологів і дерматологів, а й лікарів суміжних спеціальностей.