10 травня, 2018
Комплексний метод діагностики та лікування бронхіальної астми
Алергія – це хвороба 21-го століття. За даними Європейської асоціації фахівців з алергології, рівень захворюваності в різних країнах Європи становить від 25 до 40%. В Україні немає точних даних про частоту алергопатології, однак, згідно з результатами окремих досліджень, близько 25% населення страждає на алергію. Одним з найтяжчих її проявів є бронхіальна астма (БА). Щороку в усьому світі та в Україні зростає кількість пацієнтів з БА. Згідно зі статистичними даними, у близько 7–15% населення нашої країни діагностовано астму.
Покращення стану здоров’я пацієнтів, регрес клінічних проявів хвороби, підвищення функціональних показників, максимальне наближення якості життя хворого до рівня здорової людини стають сьогодні основними завданнями лікування. Незважаючи на велику кількість препаратів, які використовують у терапії БА, велика частина пацієнтів не досягає контролю симптомів. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що в більшості пацієнтів не було використано всі терапевтичні можливості. Одним з додаткових, але ефективних методів лікування більшості алергічних хвороб є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). Даний метод дає змогу досягти тривалої ремісії, яка може тривати понад 10 років. Ефективність даного методу лікування значною мірою залежить від визначення «винного» алергена за допомогою молекулярної алергодіагностики. Важливою складовою частиною лікування є підвищення прихильності до призначеної терапії. Прихильність до лікування – це ступінь відповідності поведінки пацієнта рекомендаціям, наданим лікарем, при цьому особливу увагу приділяють питанню активної участі пацієнта в процесі лікування.
Метою нашого дослідження було підвищити ефективність лікування БА шляхом введення в терапевтичний комплекс АСІТ та підвищення прихильності до лікування за допомогою індивідуальних бесід.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 104 пацієнтів з діагностованою БА та підвищеною чутливістю до кліщів домашнього пилу. В основну групу увійшов 51 пацієнт, який поєднував базисне медикаментозне лікування та АСІТ. 38 пацієнтів цієї групи отримували АСІТ із застосуванням ін’єкційних алергенів, 13– під’язикову АСІТ. У групу порівняння увійшло 53 пацієнти, які отримували лише базисну фармакотерапію. Усім було проведено загальноклінічні дослідження, а також спірометрію, шкірні скарифікаційні тести, визначення рівня специфічного IgE до кліщів домашнього пилу (Dermatophagoides pteronyssinus (Der p 1) і до мінорного алергокомпонента кліщів домашнього пилу – тропоміозину (Der p 10), специфічного IgG4 як маркера ефективності АСІТ. Спостереження проводили впродовж одного року. За цей період було проведено чотири обов’язкових візити в клініку.
Підвищення показників специфічних IgE (вище 0,35 кМО/л) до мажорного компонента D. pteronyssinus (Der p 1) встановлено в 72,2% обстежених пацієнтів. Більше того, у 25,0% пацієнтів рівень специфічних IgE до Der p 1 перевищував 50 кМО/л. Дослідження рівня специфічних IgE до мінорного алергокомпонента кліщів домашнього пилу – тропоміозину (Der р 10) – дало змогу встановити підвищені показники лише у 8,3% пацієнтів.
Лабораторним показником ефективності АСІТ вважається збільшення рівня sIgG4. Отримані результати дають нам можливість стверджувати, що моніторування рівня специфічних IgG4 до мажорних компонентів алергенів кліщів домашнього пилу D. pteronyssinus (Der p 1, Der p 2) можна розглядати як можливий імунологічний критерій оцінки ефективності АСІТ БА кліщовими алергенами.
На кожному візиті ми проводили спірометричне обстеження з тестом на зворотність. Через рік лікування середнє значення об’єму форсованого видиху за 1-шу секунду (ОФВ1) в основній групі зросло на 20,3%, а у групі порівняння – на 14,7% (р< 0,05).
Середні показники пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШвид) на першому візиті в основній групі дорівнювали 74,4%, у групі порівняння 75,4% (р> 0,05). Високі середні значення даного показника пов’язані з тим, що в дослідження входили пацієнти як з персистуючою, так і з інтермітуючою БА, спірометричні показники яких могли перевищувати 80%. На заключному візиті достовірної статистичної різниці між групами за даним показником не було. Середній показник ПОШвид в основній групі дорівнював 85,7%, в групі порівняння – 83,3%.
Контрольованість хвороби ми визначали за допомогою астма-контроль тесту (АСТ). На момент включення у дослідження 68% пацієнтів мали неконтрольовану БА, 32% – частково контрольовану і не було жодного пацієнта з контрольованою БА. Загальна контрольованість БА через 12 міс лікування була на 12,3% кращою у групі, що приймала АСІТ.
Важливим показником ефективності лікування є покращення якості життя пацієнтів. За допомогою опитувальника ми визначали, наскільки хвороба впливає на емоційний стан пацієнта, на його суспільну активність, працездатність, відносини у сім’ї. За результатами тесту, через рік лікування пацієнти основної групи відчували істотно менший вплив факторів зовнішнього середовища на самопочуття, кращою була фізична складова якості життя, ніж у пацієнтів групи порівняння.
Упродовж року спостереження на кожному візиті обов’язково проводили індивідуальні бесіди з пацієнтом, відповідали на їх запитання щодо лікування, перебігу та прогнозу хвороби. У такий спосіб ми хотіли покращити їх прихильність до лікування. Для її оцінки використовували власну анкету опитування. На початку спостереження більша частина пацієнтів (78% опитаних) мало що знала про БА, не розуміла причини загострення та мету призначення медикаментів. Відповідно, прихильність до лікування була низькою в обох групах. В основній групі через 12 міс спостереження прихильність зросла на 90,9%, а у групі порівняння – на 81,2% (р< 0,05).
БА залишається важливою соціальною та економічною проблемою у всьому світі. Сучасні медикаментозні препарати дають можливість контролю над хворобою. Але єдиним на сьогодні ефективним методом, який дає змогу досягти контролю симптомів і тривалої ремісії, є АСІТ. Сучасні алерговакцини є безпечними та ефективними.
Перевагою комплексного методу моніторування хвороби є можливість оцінити не лише зміни лабораторних показників, але й якості життя пацієнта, визначити прихильність до лікування та провести його корекцію у відповідності до отриманих результатів.