10 травня, 2018
Оральна індукція толерантності – новий підхід у лікуванні атопічного дерматиту в дітей на тлі інфікування H. pylori
За останні роки алергія посіла провідне місце у списку найпоширеніших захворювань. На 29-му конгресі Європейської академії алергології і клінічної імунології відзначалося, що найбільше зростання захворюваності на алергію спостерігається в дитячій популяції. Так, частота атопій зросла серед дорослих на 35%, а серед дітей – більше ніж на 100%.
До найбільш поширених і тяжких за клінічним перебігом алергічних захворювань, що, як правило, розпочинаються в дитячому віці, традиційно відносять атопічний дерматит (АД). За даними ВООЗ, на АД щорічно захворює до 1 млн осіб. У загальній структурі дерматологічної захворюваності питома вага цієї нозології становить до 20%, а в структурі алергічних захворювань – від 50 до 75%. В Україні, як і в інших країнах світу, помітна тенденція до збільшення кількості хворих на алергодерматози. Так, за даними офіційної статистики, захворюваність на АД в Україні коливається в межах 3–10‰.
Припускають, що при АД сенсибілізовані з дитинства слизова оболонка шлунка і дванадцятипалої кишки створюють сприятливі умови для життєдіяльності H. pylori, що порушує процеси травлення і є додатковим фактором сенсибілізації. Шкідлива дія H. pylori на епітеліоцити слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, експресія факторів хемотаксису, гіпергастринемія, вплив соляної кислоти на незахищену муцином слизову оболонку, втрата нею протективних властивостей сприяють активному надходженню в організм алергенів, активації імунокомпетентних клітин і розвитку хронічного запалення.
Мета дослідження – оцінити ефективність оральної індукції толерантності у лікуванні АД в дітей на тлі інфікування H. pylori.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети проведено комплексне клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження 28 дітей з АД на тлі інфікування H. pylori віком від 5 до 15 років. Верифікацію діагнозу АД проводили відповідно до Наказу МОЗ України №670 від 04.07.2016 р. «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) допомоги: атопічний дерматит», Наказу МОЗ України №767 від 27.12.2005 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей».
Усім дітям проводили загальні клінічні та біохімічні аналізи крові, аналіз сечі й калу, езофагогастродуоденоскопію (ЕГДС) – ендоскопом OLYMPUS CLE-10 (Японія) з виконанням швидкого уреазного тесту (CLO-тест) (URE-HP test, PLIVA-Lachema, Чехія), ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Відібрали 28 дітей, інфікованих H. pylori, яким методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) визначали антиген CagA. Дітей розподілили на 2 групи по 14 осіб: перша отримувала традиційну терапію, друга – додатково до традиційної терапії отримувала пролонгований курс мультипробіотика (порошок з ліофілізованих бактерій для орального розчину у дозі: віком від 5 до 12 років – по 1,95×109 КУО Lactobacillus acidophillus, 1,95×109 КУО Bifidobacterium двічі на день, віком від 13 до 15 років – по 3,90×109 КУО L. acidophillus, 3,90×109 КУО Bifidobacterium двічі на день під час їжі протягом 8 тиж).
Традиційна терапія охоплювала гіпоалергенну дієту і умови побуту, антигістамінний препарат другого покоління, стабілізатор мембран мастоцитів, антагоніст лейкотрієнових рецепторів, емолієнти, топічні глюкокортикоїди, топічні інгібітори кальциневрину.
Результати та їх обговорення. Серед обстежених 28 дітей з АД було 58,6% хлопчиків та 41,4% дівчаток. За віком та формою АД діти розподілились таким чином: 5–11 років (дитяча) – 54,6%, 12–15 років (підліткова) – 45,4%. Розподіл за ступенем тяжкості клінічного перебігу АД: легкий – 53,9%, середньотяжкий – 35,2%, тяжкий – 10,9%. За поширеністю патологічного процесу на шкірі у дітей відмічалась обмежено-локалізована форма – у 55,4% пацієнтів, поширена – 35,2%, дифузна – 9,4%. В обстежуваних було виявлено такі клініко-морфологічні форми АД: ексудативна – у 9,3%, еритематозно-сквамозна – 16,4%, еритематозно-сквамозна з ліхеніфікацією – 50,7%, ліхеноїдна – 22,7%, пруригоподібна – 0,8%. З віком при АД у дітей достовірно зменшувалась частота і ступінь вираженості еритеми/гіперемії, набряку з папулами, ексудації з кірками, а наростала частота ліхеніфікацій, екскоріацій, сухості шкіри з лущенням, вторинних гіперпігментацій, що свідчило про тривалий запальний процес (p>0,05).
Анамнестично виявлено, що в ранньому дитячому віці (до 2 років) АД захворіли більшість з обстежуваних дітей (57,8%), найчастіше перші прояви захворювання пов’язували з харчовою алергією, переважно перебіг захворювання був хронічним і безперервно-рецидивним, з вираженою залежністю від факторів зовнішнього середовища. З клінічних особливостей домінуючими в дітей з АД були такі прояви, як свербіж (100%) і сухість шкіри (67,9%), типова морфологія і локалізація уражень (96,5%), блідість або еритема обличчя (92,9%), ліхеніфікація з посиленням шкірного малюнка (73,4%). З параклінічних особливостей домінуючими в дітей з АД були такі прояви, як еозинофілія і підвищений рівень IgE (100%), позитивна шкірна реакція гіперчутливості негайного типу з алергенами (83,6%). Аналіз середніх рівнів індексу SCORAD показав вищі значення при наростанні тяжкості АД у дітей.
Встановлено, що перебіг АД у дітей характеризувався ранньою маніфестацією, вираженим поліморфізмом клініко-морфологічних форм ураження шкіри, певною стадійністю з характерною віковою еволюцією висипань, високим ступенем перехресної сенсибілізації з широким спектром алергенів.
Клінічна маніфестація АД є результатом впливу і взаємодії цілої низки факторів. З антенатальних факторів ризику найбільш значимими були гострі захворювання (24,5%) і загострення хронічних захворювань (18,8%), анемія вагітних (21,8%), гострі алергічні реакції під час вагітності (16,9%), хронічна фетоплацентарна недостатність (19,6%), гестоз ранній (10,2%) або пізній (3,1%), психічні травми і стреси (5,9%). Серед інтранатальних факторів певне значення мала лише гостра асфіксія новонародженого (9,5%). З постнатальних факторів ризику найбільш вагомими були сухість шкіри (23,4%) і токсична еритема новонародженого (8,7%), тип вигодовування до року (65,1%), наявність супутньої патології (57,8%).
Дослідження різних варіантів лікування АД у дітей показало, що запропонована комплексна терапія з включенням пролонгованого курсу пробіотика супроводжується швидкою і позитивною динамікою клінічної симптоматики, зниженням індексу SCORAD з(30,67 ± 3,55) бала перед початком лікування до(10,29 ± 0,98) бала через 1 рік після завершення лікування (р>0,05).
За даними оцінки імунологічних показників, до початку лікування та після завершення запланованого курсу лікування через 1 рік було виявлено імуномодулюючий вплив на клітинну (зростання концентрації Т-лімфоцитів-супресорів (CD8) з(22,34 ± 0,31) до(25,97 ± 0,48)%, зменшення Т-лімфоцитів-хелперів (CD4), зниження імунорегуляторного індексу (CD4/CD8) з(2,11 ± 0,19) до(1,69 ± 0,31)%, зменшення В-лімфоцитів (CD19) з(16,49 ± 0,38) до(12,91 ± 0,41)%, Т-лімфоцитів натуральних кілерів (CD16) з(16,42 ± 0,28) до(12,99 ± 0,27)% (р>0,05) і гуморальну ланки імунітету (зменшення концентрації IgE з(362,50 ± 26,57) до(126,45 ± 7,73) МО/мл, збільшення IgA з(1,42 ± 0,15) до(2,13 ± 0,07) г/л, IgG – з(12,02 ± 0,5) до(15,24 ± 0,23) г/л в сироватці крові (р>0,05)).
Застосування такої терапії індукує імунологічну толерантність до алергенів, супроводжується нормалізацією морфологічних змін шкіри, покращенням показників клінічного перебігу захворювання (зменшувалась середня частота загострень з(2,72 ± 0,14) до(1,84 ± 0,18) раза/рік, середня тривалість загострень – з(26,12 ± 0,72) до(17,02 ± 0,61) дня і збільшувалась тривалість періоду клінічної ремісії захворювання з(4,81 ± 0,22) до(5,56 ± 0,19) місяця (р˂0,05), що підтверджує її кращу клінічну ефективність порівняно з традиційною терапією.
Висновки. Комплексне лікування АД в дітей на тлі інфікування H. pylori з включенням пролонгованого курсу пробіотика супроводжується швидшою позитивною динамікою клінічної симптоматики, зниженням індексу SCORАD, покращенням показників перебігу захворювання.