10 травня, 2018
Вікові особливості діагностики харчової гіперчутливості у дітей
Харчова гіперчутливість (ХГ) – найактуальніша проблема в ранньому дитячому віці. Сучасні стандарти діагностики ХГ переважно орієнтовані на виявлення IgE-залежних механізмів. Водночас доведено, що через вікові особливості імунної реактивності можливі хибнопозитивні та хибнонегативні результати. Всупереч поширеному ствердженню про «множинність» справжньої ХГ, низкою авторів було доведено, що більшість хворих (91%) реагували тільки на один або два продукти харчування.
Мета дослідження. Виявити вікові особливості результатів прик- і патч-тестування у дітей із симптомами ХГ на шкірі та порівняти їх з результатами оральної провокаційної проби (ОПП).
Методи дослідження. З 2011 по 2016 р. у дослідження було включено 340 дітей віком від 1 міс до 18 років зі шкірними проявами ХГ. Було проведене анкетування, шкірний прик- (ШПТ) і патч-тест, визначення загального IgE та специфічних sIgE до харчових алергенів методом імуноферментного аналізу (ІФА). ОПП проводили за стандартним протоколом з готовими продуктами.
Результати та їх обговорення. На момент вступу в дослідження майже у 34,4% (n = 146) випадків пацієнти не могли точно вказати продукт, що є причиною висипів і відповідали «алергія на всю їжу». Тільки 14,6% (n = 62) назвали лише один харчовий продукт. Серед них у 18,8% – коров’яче молоко та у 7% – куряче яйце. Частота ХГ, виявлена за допомогою прик-тесту, з віком знижувалася. Найчастіше укол-проба виявлялася позитивною у віці до 1 року (12%, n = 14) та до 3 років (17%, n = 23). 10% дітей мали позитивні результати патч-тестів.
Із числа дітей, які проходили повний протокол, підвищений рівень загального IgE був виявлений майже у половини (46%,142 з 308). Цікавим є той факт, що наявність підвішених рівнів загального IgE достовірно корелювала з результатами прик-тестів на шкірі (r = 0,41, p < 0,05), але не мала статистично значимого зв’язку з віком пацієнтів (r = 0,09, p > 0,05). Також важливо відмітити, що приблизно в 53% (166 з 308) дітей з нормальними рівнями загального IgE специфічні IgE були підвищені в 36% (60 зі 166).
При оцінці клінічної значимості проведених лабораторних аналізів, звернуло на себе увагу те, що лише в 57% (98 зі 172) дітей з підвищеними рівнями антитіл були виявлені позитивні результати шкірних тестів. Даний факт свідчить про високу кількість хибно-позитивних результатів та підкреслює необхідність визначення діагностичної цінності лабораторних тестів за допомогою інших методів алергологічного обстеження.
Найчастіше в обох групах виявляли специфічні антитіла IgE до алергенів молока та яєць. Переважна більшість дітей мала полісенситизацію за результатами ІФА. Тільки 32 дитини (18%) мали підвищений рівень антитіл до одного харчового алергена (молоко та яйце). При порівнянні відсоткової кількості позитивних результатів шкірних проб і рівнів специфічних IgE до харчових продуктів та інших груп алергенів у різних вікових періодах було виявлено наступні тенденції. Клінічна значимість специфічних антитіл до харчових продуктів зі збільшенням віку знижувалася, оскільки падала кількість позитивних алергологічних проб з харчовими алергенами. Починаючи з раннього шкільного віку рівень специфічних антитіл IgE до їжі та позитивних шкірних тестів з харчовими продуктами знижувалась. Водночас після 11 років остання починала зростати, але не підкріплювалася результатами ІФА до алергенів їжі.
Пероральну провокаційну пробу з основними харчовими алергенами, а саме молоком, яйцем, було проведено 340 дітям. Результати провокаційної проби довели, що переважна більшість дітей мали позитивний результат з одним продуктом (72%, 90 пацієнтів зі 125) і лише 34 дитини – з двома (27%). У більшості дітей (91/128, 72%) чинниковим продуктом виявилося коров’яче молоко, яйце було причиною позитивної провокації лише в 40%. Упродовж проведення провокацій жодного разу не було системних алергічних реакцій, що, на нашу думку, було результатом ретельного відбору пацієнтів і правильного виконання протоколу тесту. Крім того, як і очікували, позитивні результати тесту корелювали (метод гамма-кореляції) з рівнями загального IgE (r = 0,47, p < 0,05) та попередньо отриманими результатами прик-тестів з харчовими алергенами (r = 0,54, p < 0,05), що підтверджувало значимість реагін-опосередкованих реакцій у реалізації відповіді на провокаційну пробу. Переважна кількість позитивних результатів була отримана вже на перших дозах алергенного продукту та локалізована на шкірі. Симптоми в 60% дітей проявлялися впродовж перших 10–15 хв у вигляді загострення висипу на шкірі.
Достовірна різниця між дітьми до 1 року та старше 1 року була отримана при аналізі превалентності ХГ за даними анамнезу (Mann – Whitney U-Test Z = 2,9, p < 0,05) та провокаційної проби (Mann – Whitney U-Test Z = 2,3, p < 0,05). Поєднання даних анамнезу з методами стандартного алергологічного обстеження підвищувало вірогідність виявлення імунної ХГ приблизно на 10% (в середньому до 29% та 19% відповідно). Цікавим є той факт, що в дітей до року та старше 7 років частота виявлення позитивної ОПП перевищувала позитивні результати шкірного тестування та ІФА, в той час як у віці від 1 до 6 років кількість виявленої імунної ХГ методом ОПП нижча за кількість сенситизації, що була виявлена за допомогою прик-тесту та ІФА. Слід відмітити, що співпадіння рапортування зв’язку певного продукту з позитивною шкірною пробою з цим алергеном і наявністю підвищених рівнів специфічних антитіл до нього спостерігали лише у 18 дітей (4%). Всі вони були віком до 6 років.
Висновки. Алгоритм діагностики ХГ у дітей повинен складатися залежно від віку. Виявлено, що найбільша превалентність ХГ, яку можна виявити традиційними алергологічними тестами, була отримана серед пацієнтів раннього віку, тоді як після 4 років частотність достовірно знижувалася. Шкірні алергологічні тести та визначення специфічних антитіл поступалися інформативністю провокаційній пробі у ранньому дитячому віці. У пацієнтів старше 3 років необхідно враховувати можливість природного нівелювання специфічних антитіл, зменшення превалентності IgE-залежних реакцій.
Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»