2 лютого, 2025
Чи можуть вуглеводи, отримані зі злаків і грибів, стати новими препаратами для лікування алергічних захворювань?
У новому дослідженні вчені з Інституту Пауля Ерліха (Ланген, Німеччина) вивчали імуномодулювальні властивості β-глюканів. Це група вуглеводів, які містяться в бактеріях, грибах і злаках. Висновки науковців показують, що β-глюкани можуть впливати на імунну систему та модулювати запальні реакції. Зараз відомо про потенціал цих сполук у харчуванні: у 1997 році FDA схвалило твердження про те, що споживання принаймні 3 грамів β-глюканів із вівса на день знижує всмоктування харчового холестерину та зменшує ризик ішемічної хвороби серця. Можливість цих сполук пригнічувати алергічні реакції є особливо перспективною для сучасної медицини.
Особливо багатонадійним є потенціал β-глюканів як ад’ювантів, сполук, які збільшують реакцію антигенів і покращують імунну відповідь. Одним зі способів використання ад’ювантів є створення вакцини та посилення захисних сил організму. Окрім того, вони можуть зменшувати алергічні реакції та допомогти пацієнту адаптуватися до алергенів. Дослідницька група на чолі з лікарем Штефаном Шульке, керівником відділу алергології, провела випробування шести різних β-глюканів (наприклад, зимозан і β-1,3 глюкан) та встановила їхній вплив на імунну систему.
Під час експериментів аналізували як імунологічні (активація рецепторів, секреція цитокінів, модуляція Т-клітин), так і метаболічні параметри в дендритних клітинах – специфічних імунних клітинах, отриманих із кісткового мозку мишей. Було виявлено, що всі протестовані β-глюкани активували рецептор дектин-1, тоді як Toll-подібний рецептор 2 типу (TLR2) особливо сильно активувався зимозаном. Дектин-1 є білком, що активує протигрибковий вроджений імунітет, опосередковує виробництво активних форм кисню та секрецію прозапальних цитокінів. TLR2 – це мембранний рецептор, який розпізнає чужорідні речовини та передає відповідні сигнали клітинам імунної системи.
Подальші випробування продемонстрували, що β-глюкани пригнічували дендритні клітини, які активувалися на поширений алерген – пилок берези. Окрім того, цей клас вуглеводів знижував індуковану алергеном секрецію інтерлейкіну-5, що впливає на дозрівання та активацію еозинофілів. Здобуті висновки свідчать про те, що перевірені β-глюкани по-різному впливають на здатність дендритних клітин взаємодіяти з алергенами, тому вчені планують подальші експерименти з людьми.
Джерело: https://www.mdpi.com/1422-0067/25/18/9914