Головна Новини Алергологія та імунологія Несподіваний союзник у лікуванні астми: як печінка перепрограмовує імунну систему?

20 квітня, 2025

Несподіваний союзник у лікуванні астми: як печінка перепрограмовує імунну систему?

Несподіваний союзник у лікуванні астми: як печінка перепрограмовує імунну систему?

Для мільйонів людей у всьому світі астма – більше, ніж просто проблема з диханням, це хронічний і часто виснажливий стан, спричинений надмірною реакцією імунної системи на нешкідливі частинки в повітрі. Традиційні методи лікування, такі як інгаляційні стероїди та бронходилятатори, допомагають впоратися із симптомами, але не усувають основну причину – неправильну атаку імунної системи на респіраторні алергени. А що, якби лікарі могли перепрограмувати імунну систему на ігнорування цих алергенів замість початку запальної реакції?

Сучасні методи імунотерапії намагаються «перенавчати» імунну систему за допомогою багаторазового впливу невеликих доз алергену протягом місяців або навіть років, однак цей підхід є повільним, має змінний успіх і несе в собі ризик спровокувати важкі алергічні реакції. Команда дослідників під керівництвом Джеффрі Габбелла, віце-президента наук про життя та інженерії Нью-Йоркського університету, представила нову форму імунотерапії, яка називається печінково-націленою (LIT). На відміну від доступних методів, LIT використовує природну здатність печінки сприяти імунній толерантності.

«Печінка вже давно відома як унікальний орган, здатний пригнічувати імунні реакції на нешкідливі антигени з їжі та кров’яних частинок, – зазначає Габбелл, старший автор дослідження. – Ми перевірили, чи можливо використати цей природний механізм толерантності, аби пригнічувати алергічні реакції». Щоби досягти цього, учені хімічно модифікували алергени типового вуглеводу, синтетично приєднавши до їх поверхні манози. Цей процес, відомий як синтетичне манозилювання, дозволяє алергенам обійти звичайні сигнали тривоги імунної системи та натомість доставлятися безпосередньо до печінки.

У доклінічних випробуваннях миші, які отримували LIT, розвинули потужну популяцію регуляторних або супресорних Т-клітин – імунних клітин, які модулюють імунну систему та підтримують толерантність до власних антигенів. Примітно, що лише дві дози терапії забезпечили захист протягом року від симптомів алергічної астми. Окрім того, науковці вводили свої сконструйовані алергени сенсибілізованим мишам, аналогам пацієнтів із важкою алергією. На відміну від немодифікованих алергенів, які спричиняли небезпечні імунні реакції, манозильовані зразки не провокували жодних симптомів.

Хоча це дослідження було зосереджено на алергічній астмі, принципи LIT можна було б використати для лікування інших алергічних захворювань, наприклад, харчової алергії та атопічного дерматиту. Крім того, оскільки цей підхід ґрунтується на формуванні імунної толерантності, він може бути перспективним для лікування аутоімунних захворювань. Наступним кроком для дослідницької групи є тестування LIT у клінічних випробуваннях на людях після додаткової лабораторної роботи. Якщо успіх технології буде підтверджено в людей, LIT може зробити революцію в лікуванні алергічних захворювань, запропонувавши швидке, безпечне та довгострокове рішення для мільйонів пацієнтів у всьому світі.

Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/scitranslmed.adl0406