Головна Новини Алергологія та імунологія Рух як ліки, або Останні рекомендації щодо фізичної активності для дітей із бронхіальною астмою

13 листопада, 2025

Рух як ліки, або Останні рекомендації щодо фізичної активності для дітей із бронхіальною астмою

Рух як ліки, або Останні рекомендації щодо фізичної активності для дітей із бронхіальною астмою

Астма залишається одним із найпоширеніших хронічних захворювань дитячого віку – на неї страждають близько 475 мільйонів дітей у світі. Традиційно фізичні навантаження вважалися потенційно небезпечними, адже могли провокувати бронхоспазм, спричинений фізичним зусиллям. Унаслідок цього багато дітей із астмою уникали спорту, що призводило до гіподинамії, ожиріння та психологічних проблем. Проте сучасні дані переконливо свідчать: регулярні контрольовані вправи покращують функцію легень, зменшують запалення і підвищують якість життя, якщо захворювання перебуває під наглядом.

Аби подолати страх і невизначеність як серед батьків, так і лікарів, група міжнародних експертів під керівництвом Національного клінічного дослідницького центру дитячого здоров’я та Дитячої лікарні медичної школи університету Чжецзян (Китай) розробила нові рекомендації щодо безпечних і ефективних фізичних навантажень для дітей із астмою. Документ, опублікований у World Journal of Pediatrics, став першим системним посібником, який визначає оптимальні типи вправ, інтенсивність і моніторинг фізичної активності у цій групі пацієнтів.

Робоча група із 17 фахівців – пульмонологів, кардіологів, фізіотерапевтів і педіатрів – проаналізувала 64 наукові дослідження, завдяки чому були сформовані рекомендації у дев’яти ключових напрямах, серед яких безпечність, підбір індивідуального навантаження, вплив навколишнього середовища та методи спостереження за пацієнтом.

Основним висновком стало те, що помірне аеробне навантаження 3–5 разів на тиждень – наприклад, ходьба, плавання або їзда на велосипеді, – є не лише безпечним, а й корисним для дітей із контрольованою астмою. Такі вправи покращують кардіореспіраторну функцію, знижують частоту симптомів і підвищують толерантність до фізичних зусиль. Силові тренування двічі на тиждень допомагають запобігти втраті м’язової маси, що може бути побічним ефектом тривалої терапії кортикостероїдами, а вправи на гнучкість покращують еластичність дихальних м’язів і вентиляцію легень.

Рекомендації наголошують, що план занять має бути індивідуалізованим і враховувати рівень контролю астми, загальний стан фізичної підготовки, умови довкілля (оптимальна температура – 20–24 °C, вологість понад 40 %) і можливість появи ймовірних алергенів. Для підвищення безпеки пропонується використовувати носимі гаджети та домашні спірометри – вони дають змогу в режимі реального часу відстежувати частоту серцевих скорочень, насичення крові киснем і пікову швидкість видиху.

Професор Чжі-Мін Чень, один із провідних авторів роботи, підкреслює: «Добре контрольована астма не повинна обмежувати дитину у фізичній активності. Навпаки, вправи – це терапевтичний інструмент, який допомагає не лише зміцнити легені, а й підвищити впевненість, соціальну активність і психологічну стійкість».

Нові рекомендації символізують зміну парадигми – від заборон і страху до активного залучення дитини в рухову діяльність. Настанова пропонує лікарям конкретні параметри для призначення дозованого навантаження як частини реабілітації, що може знизити потребу в медикаментах, запобігти ожирінню та покращити якість життя. Використання цифрових інструментів – від розумних годинників до мобільних застосунків для моніторингу симптомів – відкриває шлях до персоналізованих безпечних і науково обґрунтованих протоколів за астми.

Джерело: https://link.springer.com/article/10.1007/s12519-025-00976-6