5 жовтня, 2026
мРНК-терапія може збільшити терапевтичне вікно для лікування передозування парацетамолу
Передозування парацетамолу залишається однією з найчастіших причин гострої печінкової недостатності, пов’язаної з медикаментами. Ключова проблема для клініциста – обмежене терапевтичне вікно. Єдиний схвалений антидот, N-ацетилцистеїн, найкраще працює за раннього введення, тому значна затримка звернення по медичну допомогу суттєво ускладнює запобігання тяжкому ураженню печінки.
Дослідники Школи фармації Піттсбурзького університету (США) виявили раніше невідомий механізм, який допомагає гепатоцитам протистояти оксидативному стресу, спричиненому токсичною дозою парацетамолу. Центральною ланкою цього захисту виявився білок SRXN1, що бере участь у відновленні клітинних структур після окисного пошкодження. Аналіз зразків печінки пацієнтів, які померли внаслідок передозування, показав підвищення його рівня під час розвитку ураження.
Щоби перевірити, чи є SRXN1 лише маркером пошкодження, чи безпосередньо бере участь у захисті печінки, учені створили дві лінії мишей – із дефіцитом цього білка та з його підвищеною експресією. Після введення токсичної дози парацетамолу тварини без SRXN1 мали значно тяжче ураження печінки, тоді як посилення його експресії забезпечувало захист. Подальший аналіз дав змогу відтворити цілий ланцюг: SRXN1 стабілізує білок USP7, а той підтримує стабільність HO-1 – важливого компонента антиоксидантного захисту. Саме вісь SRXN1–USP7–HO-1, за даними дослідників, допомагає клітинам пережити інтенсивний оксидативний стрес.
Наступним кроком стало перетворення цього механізму на потенційну терапію. SRXN1 мРНК упакували в ліпідні наночастинки – технологію доставки, відому також за застосуванням у мРНК-вакцинах проти COVID-19, - і ввели мишам після передозування парацетамолу. Захисний ефект зберігався навіть за введення препарату через шість годин. Для порівняння, у цій моделі N-ацетилцистеїн забезпечував повний захист за введення через одну годину, частковий – через дві години, а пізніше вже не запобігав пошкодженню.
«Передозування парацетамолу – дуже поширена причина звернень до відділень невідкладної допомоги через печінкову недостатність. Це серйозна клінічна проблема», - зазначив Вен Сє, доктор медицини та філософії, професор фармацевтичних наук Школи фармації Піттсбурзького університету, старший автор дослідження. За його словами, найбільший інтерес становить саме потенціал терапії: «Це перше дослідження, яке, наскільки мені відомо, демонструє можливість суттєво розширити терапевтичне вікно за допомогою доставки мРНК, що кодує захисний білок». Якщо безпечність і ефективність мРНК-терапії підтвердяться в подальших дослідженнях, така стратегія потенційно може змінити принципи лікування гострого токсичного ураження печінки.
Джерело: https://www.eurekalert.org/news-releases/1145496