Головна Новини Кардіологія та кардіохірургія Нові рекомендації AHA/ACC 2018 року щодо лікування дисліпідемій

14 лютого, 2019

Нові рекомендації AHA/ACC 2018 року щодо лікування дисліпідемій

Нові рекомендації AHA/ACC 2018 року щодо лікування дисліпідемій

У настановах 2018 року щодо рівня холестерину крові є конкретні рекомендації із застосування інгібіторів пропротеїнконвертази субтилізин-кексинового типу 9 (PCSK9), а саме евакумабу й алірокумабу. Перш за все це актуально для пацієнтів із СГХ, а також для осіб з дуже високим ризиком атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АСССЗ) та з підвищеним рівнем ЛПНЩ, які не мали хороших результатів на тлі максимальних доз статинів та езетимібу. У нових рекомендаціях збережено одне з найбільш суперечливих нововведень 2013 року – систему оцінювання 10-річного ризику АСССЗ, але вона включає більше даних про популяції, ніж раніше.

Новий документ значною мірою пов’язаний з рекомендаціями 2013 року, особливо з 4 основними категоріями пацієнтів, які потребують різних підходів до лікування.

Призначення статинів може бути розглянуте в таких випадках:

  • первинна профілактика, тобто немає клінічного АСССЗ або діабету, але ЛПНЩ – ​у межах ≥70 мг/дл і ≥7,5% за системою оцінювання 10-річного ризику АСССЗ;
  • відсутні клінічні прояви АСССЗ, але є ЦД, ЛПНЩ – ​≥70 мг/дл;
  • вторинна профілактика, тобто є клінічні прояви АСССЗ без СН;
  • важка первинна гіперхолестеринемія (ЛПНЩ ≥190 мг/дл).

Первинна профілактика: немає клінічних проявів АСССЗ або ЦД

Спеціалісти переглянули підхід до оцінювання ризику щодо первинної профілактики, але все ще рекомендують розпочинати з розрахунку 10-річного оцінювання ризику АСССЗ.

Щоб допомогти лікарям у процесі прийняття рішень, у рекомендаціях вказується низка чинників, що підвищують ризик, але які не враховуються в калькуляторі ризику. Якщо вони наявні, це може позитивно вплинути на рішення щодо призначення статинів:

  • ЛПНЩ – ​≥160 мг/дл, С‑реактивний білок – ​≥2,0 мг/л, аполіпопротеїн В – ​≥130 мг/дл або підвищений ліпопротеїн;
  • кісточково-плечовий індекс – ​<0,9;
  • коморбідні стани (метаболічний синдром); хронічне захворювання нирок; хронічні запальні захворювання, такі як ревматоїдний артрит, вовчак або ВІЛ; передчасна менопауза;
  • сімейний анамнез передчасного АСССЗ;
  • підвищений ризик АСССЗ протягом життя.

У пацієнтів з ризиком АСССЗ від 5 до 7,5% наявність вищеперерахованих факторів ризику передбачатиме терапію статинами з рекомендацією класу IІb, в осіб з ризиком АСССЗ від 7,5% – ​терапію статинами з рекомендацією класу I.

Якщо після оцінювання ризику залишаються сумніви щодо призначення статинів, рекомендовано провести скринінг ККА, що актуально в першу чергу для пацієнтів з проміжним ризиком.

ЦД без клінічних проявів АСССЗ

У настановах рекомендується, щоб усі пацієнти з ЦД віком від 40 до 75 років з ЛПНЩ ≥70 мг/дл отримували статини в помірних дозах. При цьому такі хворі не потребують розрахунку 10-річного оцінювання ризику AСССЗ. Слід зазначити, що таким особам з множинними факторами ризику слід призначати високі дози статинів.

Вторинна профілактика: клінічні прояви АСССЗ

Для цієї групи рекомендується максимально переносима терапія статинами та езетиміб, якщо рівень ЛПНЩ не знижується щонайменше на 50%, або до <70 мг/дл.

Важка первинна гіперхолестеринемія

Для пацієнтів цієї категорії, в яких рівень ЛПНЩ >190 мг/дл, не потрібно розраховувати 10-річний ризик, вони потребують максимальної терапії статинами. Якщо рівень ЛПНЩ не знижується принаймні на 50% і залишається >100 мг/дл, рекомендовано спочатку призначити езетиміб, а потім розглянути можливість використання інгібітора PCSK9.

Список літератури знаходиться в редакції сайту.

http://www.webcardio.org