24 травня, 2019

Оптимальний рівень АТ у пацієнтів із ЦД

Пацієнти зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) або з високим ризиком ССЗ мають підвищений ризик смерті внаслідок ССЗ, якщо на тлі лікування рівень систолічного (САТ) чи діастолічного артеріального тиску (ДАТ) становить <120 мм рт. ст. і 70 мм рт. ст. відповідно. ЦД або МС та артеріальна гіпертензія (АГ) часто супроводжують один одного, подібне поєднання підвищує ризик мікро- та макросудинних ускладнень. Цільові рівні АТ, особливо в пацієнтів із ЦД, залишаються предметом дискусій.

У дослідженнях ONTARGET і TRANSCEND брали участь пацієнти з інфарктом міокарда (ІМ), інсультом, захворюваннями периферичних артерій (ЗПА) та особи з високим ризиком ССЗ. Загалом було рандомізовано 31 546 пацієнтів, з них 11 730 мали ЦД. Учасники отримували раміприл, телмісартан або обидва препарати. Після в середньому 56 міс лікування відмінностей у результатах між групами не спостерігалося, що дозволяє проводити пряме порівняння груп за статусом ЦД.

Вторинний аналіз даних ONTARGET і TRANSCEND був спрямований на оцінку ризику за наявності/відсутності ЦД по всьому спектру досягнутого САТ у широкого кола пацієнтів з ІХС або ЗПА в анамнезі, транзиторною ішемічною атакою, інсультом. Лікування АГ було скориговано відповідно до клінічної практики. Досліджуваний препарат призначався на додачу до стандартної терапії. Об’єднання даних дозволило провести адекватний аналіз результатів лікування пацієнтів із ЦД (n=11 487) та без нього (n=19 450) відповідно із середніми значеннями САТ і ДАТ, досягнутими в ході дослідження. Первинною кінцевою точкою було поєднання серцево-судинної смерті, ІМ, інсульту і госпіталізації з приводу серцевої недостатності.

Основні результати

Досягнутий при лікуванні рівень САТ у пацієнтів із ЦД і в учасників без ЦД був зіставним, але в пацієнтів з діабетом він був зміщений вправо (середнє значення при ЦД 137,9±13,6 мм рт. ст., без ЦД 133,5±13,8 мм рт. ст.; р<0,0001). Рівень ДАТ в обох групах був однаковим.
При порівнянні з контрольною групою пацієнти без ЦД із досягнутим САТ 120-140 мм рт. ст. і ДАТ 70-80 мм рт. ст., у яких вихідний САТ був ≥140 мм рт. ст. або вихідний ДАТ дорівнював ≥80 мм рт. ст., мали підвищений ризик досягнення первинної кінцевої точки.
Пацієнти із ЦД і САТ у ході дослідження <120 мм рт. ст. (ВР 1,53, 95% ДІ 1,27-1,85) і всі пацієнти з ДАТ <70 мм рт. ст. (ЦД: ВР 1,77, 95% ДІ 1,52-2,06; без ЦД: ВР 1,30, 95% ДІ 1,16-1,46) мали підвищений ризик.
Сплайн-аналіз із середніми досягнутими САТ і ДАТ, проаналізованих як безперервні змінні, підтвердив, що ризики для первинної кінцевої точки і її компонентів були вищими в пацієнтів із ЦД. Більшість кривих мали J- або U‑подібну форму з найменшим ризиком при САТ 120-140 мм рт. ст. і ДАТ 70-80 мм рт. ст.

Цей аналіз даних випробувань ONTARGET і TRANSCEND показав, що зв’язок між середніми досягнутими рівнями САТ і ДАТ та клінічними результатами у пацієнтів з високим ризиком ССЗ, багато з яких мали АГ й отримували гіпотензивні препарати, є нелінійним. Найнижчий ризик був відзначений при САД 120-140 мм рт. ст. і ДАТ 70-80 мм рт. ст. Більш високі показники ризику були зафіксовані в пацієнтів із ЦД по всьому спектру досягнутого АТ. Таким чином, більш низькі рівні АТ пов’язані з підвищеним ризиком у пацієнтів із діабетом і без нього з ураженням органів-мішеней, які вже перебувають у групі високого ризику. Ці дані підтверджують необхідність визначення нижніх меж АТ у пацієнтів із високим ризиком ССЗ, особливо із ЦД.

Список літератури знаходиться в редакції сайту.

http://www.webcardio.org

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (453), квітень 2019 р