2 квітня, 2021
Застосування лозартану у хворих на АГ: результати однорічного спостережного дослідження
Було виконане дослідження, мета якого полягала в оцінюванні ефективності й безпеки використання лозартану в пацієнтів з АГ 1‑2-го ст.
Методи. У дослідження було залучено 199 осіб (100 чоловіків і 99 жінок) з АГ 1‑2-го ст., середній вік яких становив 60,9±10,5 років. Усім учасникам було призначено терапію лозартаном у разовій дозі 50 мг per os; за недостатнього антигіпертензивного ефекту дозу підвищували до 100 мг. Пацієнти перебували під спостереженням протягом одного року. На початку дослідження всім хворим вимірювали рівень АТ осцилометричним методом. Окрім того, моніторили показники гемодинаміки за допомогою торакального біоелектричного імпедансу, а також виконували амбулаторний контроль АТ із використанням осцилометричної техніки (SpaceLabs 90202). Для перевірки різниці між початковими значеннями та показниками після терапії лозартаном використовували парний t-критерій Стьюдента.
Результати. На початку дослідження середній рівень систолічного АТ становив 163,8 мм рт. ст., діастолічного – 101,8 мм рт. ст., середня частота серцевих скорочень дорівнювала 74 уд./хв. Після лікування відзначали достовірне зниження середніх показників систолічного та діастолічного АТ до 137,1 та 88,9 мм рт. ст. відповідно (p<0,001), а також середньої частоти серцевих скорочень до 72 уд./хв.
Також виявлено, що до терапії середній індекс вазоконстрикції (%) становив 75±15 серед чоловіків і 62±13 серед жінок. Натомість після застосування лозартану протягом одного місяця середнє значення індексу вазоконстрикції виявилося нижчим та було 38±11 у чоловіків і 34±12 у жінок.
Іще приголомшливіші результати було отримано наприкінці дослідження: після завершення терапії лозартаном середній індекс вазоконстрикції дорівнював 10±9 у чоловіків і 9±9 у жінок. Усі отримані дані є достовірними при рівні статистичної значущості p<0,001. У підсумку 71% учасників не підвищували разову дозу лозартану (50 мг) і лише 29% пацієнтів збільшували дозу до 100 мг.
Висновки. Застосування лозартану протягом одного року виявилося високоефективним стосовно нормалізації показників АТ і зниження рівня вазоконстрикції у хворих на АГ 1‑2 ст.
Адаптовано за V. Stojanov et al., Journal of Hypertension, 2019.
Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 1 (74) 2021 р.