3 листопада, 2021
Заява Американської асоціації серця (AHA) щодо стратегії пропагування здорового способу життя
Нові наукові рекомендації Американської асоціації серця (AHA) пропонують лікарям стратегії та практичні поради щодо пропаганди здорового способу життя у повсякденній клінічній практиці.
До факторів, що допомагають зберегти здоров’я серцево-судинної системи, належать відмова від куріння, регулярна фізична активність, здорове харчування, а також контроль холестерину, артеріального тиску та рівня глюкози у крові.
Група авторів вважає, що при прогнозуванні тривалості життя слід враховувати соціальні детермінанти здоров’я, а також незадоволені потреби у галузі охорони здоров’я, пов’язані із соціальними проблемами, надмірну вагу та ожиріння, які впливають на ризик серцево-судинних захворювань.
Використовуючи «модель 5А» (оцінювати (assess), радити (advise), погоджуватися (agree), допомагати (assist) та організовувати (arrange)), робоча група АНА пропонує клініцистам «найкращі комунікативні» практики для надання орієнтованої на пацієнта допомоги щодо здорового способу життя при кожному відвідуванні.
Група рекомендує використовувати підхід «спитай-розповідай-спитай»: попросіть у пацієнта дозволу дати йому пораду («спитай»); давайте чіткі поради та усувайте будь-які інформаційні прогалини/омани («розповідай»). Як тільки буде досягнуто загальне розуміння особистого ризику для здоров’я, поставте питання задля визначення, які дії пацієнт хоче вжити, щоб змінити свою поведінку щодо власного здоров’я («спитай»).
Зміна ставлення до здоров’я – це безперервний процес, і організація подальшої лікарської підтримки важлива для досягнення значущих та стійких змін. Для того, щоб якомога продуктивніше використати час консультування (який зазвичай є не дуже тривалим), АНА пропонує лікарям застосувати сучасні медичні технології, такі як програми для смартфонів та лічильники кроків.
У рекомендаціях також викладено міркування щодо консультування стосовно зміни поведінки, пов’язаної зі способом життя під час вагітності, дитинства та юнацтва, а також у більш зрілому віці, тобто життєвих етапах, протягом яких спосіб життя суттєво впливає на ризик серцево-судинних захворювань.