18 листопада, 2021
Ранній початок застосування емпагліфлозину демонструє ефективність у пацієнтів з гострою серцевою недостатністю
Інгібітори натрій-залежного котранспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ2), відносні новачки серед препаратів першої лінії для лікування хронічної серцевої недостатності, – цілком можуть досягти такого ж статусу в пацієнтів, госпіталізованих з гострою серцевою недостатністю (ГСН). Про це свідчать результати дослідження EMPULSE, які було представлено на Наукових сесіях Американської асоціації серця (АНА, 13-15 листопада, онлайн).
У дослідженні EMPULSE 530 пацієнтів із ГСН було рандомізовано 1:1 у групу емпагліфлозину в дозі 10 мг або плацебо після стабілізації в умовах лікарні (в середньому 3 доби), після чого за ними спостерігали протягом 90 днів для визначення первинної комбінованої кінцевої точки (часу до смерті, нападів серцевої недостатності, їх частоти тощо). Первинний результат оцінювався як стратифікований «коефіцієнт перемог», що дозволяє або емпагліфлозину, або плацебо бути явним переможцем.
Дещо менше половини пацієнтів у випробуванні страждали на цукровий діабет, більше трьох чвертей – на артеріальну гіпертензію, дві третини мали ваду клапанів серця. Приблизно дві третини пацієнтів мали фракцію викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) ≤40 %, при цьому 29 % пацієнтів із групи емпагліфлозину та 35 % пацієнтів із групи плацебо мали ФВЛШ >40%. В обох групах одна третина пацієнтів була госпіталізована із ГСН de novo.
Щодо первинної комбінованої кінцевої точки, пацієнти, які отримували емпагліфлозин, мали на 36 % більше шансів отримати клінічний ефект у перші 90 днів (стратифікований коефіцієнт перемог 1,36). У кількісному вираженні рівень смертності (4,2% проти 8,3 %) та випадків серцевої недостатності (10,6 % проти 14,7 %) у групі інгібітора НЗКТГ2 та плацебо відповідно. Поліпшення якості життя було ключовим фактором відмінності у первинній кінцевій точці: середня різниця з поправкою на плацебо через 90 днів становила 4,5 бали на користь емпагліфлозину.
Переваги застосування емпагліфлозину на дуже ранньому гострому етапі захворювання включали кращу виживаність, меншу кількість госпіталізацій і поліпшення якості життя. Пацієнти зазнали поліпшення незалежно від типу серцевої недостатності та наявності діабету.
Що стосується безпеки, то частота серйозних небажаних явищ та будь-яких небажаних явищ була вищою в групі плацебо. Гостра ниркова недостатність, виникла у 7,7 % пацієнтів у групі інгібітору НЗКТГ2 порівняно із 12,1 % пацієнтів, які отримували плацебо. Про випадки кетоацидозу не повідомлялося.
На думку експертів, отримані результати потребують підтвердження у більш масштабному дослідженні, але повинні доповнювати інші нові дані, що підтверджують доцільність раннього початку застосування інгібіторів НЗКТГ2.
Джерело: https://www.tctmd.com/news/empagliflozin-safe-acute-hf-improves-clinical-benefit-over-time-empulse