28 серпня, 2023
Пори мітохондрій є потенційним ключем до лікування м’язових дистрофій
Відтоді як у 1960-х роках стали популярними телемарафони Джеррі Льюїса, мільйони людей познайомилися з рідкісним захворюванням під назвою м’язова дистрофія (МД). У подальшому медичний світ дізнався багато нового, зокрема те, що існує понад 30 тісно пов’язаних розладів, які можуть спричинити поступову дегенерацію м’язів. Приблизно 250 000 людей у США мають м’язову дистрофію. Хоча багато пацієнтів живуть довше завдяки вдосконаленій терапії, лікування не знайдено.
Вражаюче дослідження, проведене вченими із Cincinnati Children's (США) і опубліковане 25 серпня 2023 року в Science Advances, повідомляє про абсолютно новий підхід до запобігання симптомам виснаження м’язів при МД. Наукова розвідка зосереджена на ролі, яку відіграють мітохондрії, крихітні органели в клітинах, які переробляють поживні речовини на енергію, необхідну для виживання клітин.
Дослідники виділили основний хвороботворний компонент м’язової дистрофії в порі мітохондріальної проникності. Якщо завадити цій порі функціонувати, дистрофічні захворювання на моделях мишей, яких вивчали, майже повністю зникають. Помітили, що захист триває після одного року життя миші, що означає приблизно 40 років життя людини.
Органели мітохондрій оточені власною мембраною. Однак під час дії окисного стресу або патологічного перевантаження іонами кальцію мітохондрії відкривають пори у своїй захисній мембрані. Приплив надлишку кальцію спричиняє розрив органел, що призводить до відмирання м’язових волокон. Цей процес клітинної смерті, регульованої мітохондріальними порами, спостерігався в інших станах, включаючи пошкодження серцевого м’яза після інфаркту і нейродегенеративні захворювання, у т. ч. хвороби Гантінгтона, Альцгеймера та бічний аміотрофічний склероз.
Команда дослідників встановила, що два гени в мишей – Slc25a4 і Ppif – працюють узгоджено, сприяючи небажаному утворенню пор. Контроль одного з них лише сповільнював прогресування МД, а відсутність обох разом зупиняла його. Ген Ppif виробляє білок під назвою CypD, а Slc25a4 – білок ANT1. Якщо ідентифікувати нетоксичний інгібітор ANT, який також може націлюватися на мітохондріальну пору, то результати експериментів свідчать про те, що комбіноване лікування низькими дозами інгібітора CypD стане новою терапевтичною стратегією. Зараз дослідники вивчають вплив цих генів на серцевий м’яз і планують провести дослідження, використовуючи людські клітини.
Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.adi2767