11 вересня, 2024
Вчені зі Швеції створили ін’єкційний серцевий стимулятор для екстрених ситуацій
Нове дослідження, проведене вченими із Лундського університету, показує, що ін’єкція розчину наночастинок навколо серця може врятувати життя в екстреній ситуації. Ін’єкція активує самозбирання тимчасового кардіостимулятора, що впливає на серцеву аритмію в екстрених ситуаціях за допомогою зовнішнього джерела живлення. Після лікування електрод спонтанно зникає з організму. Дослідження, яке проводилося на тваринах, опубліковано в журналі Nature Communications.
Порушення в електричних сигналах серця спричиняють аритмію – надто швидке, повільне або нерівномірне серцебиття. Часто аритмію можна лікувати за допомогою лікарських засобів й електричних сигналів із використанням, наприклад, дефібрилятора або хірургічно імплантованого кардіостимулятора. Ці типи втручань можуть бути недоступними в усіх випадках раптового нападу. «Ми розробили ін’єкційний серцевий стимулятор для надзвичайних ситуацій, який представлений шприцом, заповненим розчином наночастинок», – повідомляє Роджер Олссон, професор хімічної біології і терапії в Лундському університеті.
Оскільки наночастинки дуже малі (від 1 до 100 нм), їх можна вводити голкою, тоншою за людську волосину. Коли розчин контактує з людськими структурами, навколо серця утворюється полімер із довгого ланцюжка молекул, який проводить електрику. Уведений електрод інтегрується із клітинами тіла та полегшує вимірювання ЕКГ, може регулювати серцебиття і коригувати аритмію. «Якщо підключити мобільний телефон до місця ін’єкції біля серця, можна тимчасово стимулювати серцевий ритм на термін до п’яти днів», – зазначає Умут Айдемір, перший автор дослідження.
Завдяки тісному контакту між полімером і серцевою тканиною стимулятор може працювати з низькою потужністю, яка надходить від портативних пристроїв. За допомогою програми на телефоні, яку створили дослідники, користувач може впливати на аритмію до того, як хворий дістанеться до лікарні для подальшого лікування. Поки що ці експериментальні дослідження проводилися на дрібних тваринах, рибках даніо та курячих ембріонах. Тепер, коли концепція оптимізована та демонструє великий потенціал, наступним кроком є експерименти на більших тваринах, таких як свині.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41467-024-51111-4