31 жовтня, 2024
Чи можуть пацієнти з інсультом отримати користь від антикоагулянтної терапії?
Пацієнти з фібриляцією передсердь (ФП), які перенесли інсульт, могли б отримати користь від антикоагулянтної терапії на більш ранній стадії, ніж це рекомендовано на поточний момент. Такі висновки отримані у дослідженні OPTIMAS, проведеному під керівництвом учених Університетського коледжу Лондона. Його результати опубліковано в The Lancet і представлено на Всесвітньому конгресі з інсульту – 2024. Вони засвідчили, що препарати для розрідження крові безпечно та ефективно призначати пацієнтам з інсультом упродовж перших 4 днів після інсульту, а не чекати до 14 днів, як рекомендувалося раніше.
Фібриляція передсердь – це порушення серцевого ритму, яке вражає багатьох людей старшого віку. Нерегулярне серцебиття може призводити до утворення тромбу в лівому передсерді, який із плином крові може потрапити в мозок, блокуючи доступ крові до нього та спричиняючи інсульт. У понад 1,6 мільйона пацієнтів у Великобританії діагностовано ФП, і ймовірність інсульту в них у 5 разів більша, ніж у людей без ФП. Пацієнти із ФП, які перенесли інсульт, мають підвищений ризик повторного інсульту, але його можна зменшити, приймаючи антикоагулянти.
Приймання антикоагулянтів може сприяти небезпечному побічному ефекту – кровотечі в мозку. Сьогодні недостатньо доказів щодо того, коли найкраще починати приймати такі препарати після інсульту. Поточні рекомендації відрізняються, тому людям, які перенесли помірний або важкий інсульт, необхідно зачекати щонайменше п’ять днів, перш ніж починати антитромботичну терапію. Щоб відповісти на це питання, дослідники вивчили вплив раннього лікування, порівнюючи з відстроченим.
Команда науковців проаналізувала 3621 пацієнта із ФП, які перенесли інсульт у період між 2019 і 2024 роками. Половина учасників почала лікування антикоагулянтами протягом 4 днів після інсульту (рання група), а решта – через 7-14 днів після інсульту (відстрочена). За пацієнтами спостерігали впродовж 90 днів для оцінки кількох результатів, зокрема, чи був у них повторний інсульт або крововилив у мозок. І рання, і пізня групи зазнали однакову кількість повторних інсультів. Раннє лікування виявилося ефективним і не збільшило небажані ризики. Дослідники сподіваються, що їхні висновки допоможуть оновити лікарські протоколи і дозволять пацієнтам отримувати своєчасну користь від терапії.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(24)02197-4/fulltext