22 травня, 2025
Амілорид проти спіронолактону: який із препаратів варто використовувати для лікування резистентної гіпертензії?
Дослідження під керівництвом Університету Йонсей (Сеул, Корея) показало, що амілорид є таким же ефективним, як і спіронолактон у зниженні систолічного артеріального тиску (САТ) у пацієнтів із резистентною гіпертензією. Гіпертензія вважається резистентною, якщо не вдається досягнути цільових рівнів артеріального тиску попри застосування трьох стандартних препаратів і корекції способу життя. Такий стан вражає кожного десятого пацієнта, який має гіпертензію, і є більш небезпечним. Учені провели дослідження, аби оцінити, чи може амілорид забезпечити порівнянне зниження систолічного артеріального тиску зі спіронолактоном у пацієнтів із резистентною гіпертензією.
Спіронолактон, калійзберігаючий діуретик і конкурентний антагоніст альдостерону, є препаратом четвертої лінії, який призначають лише після того, як інгібітори ренін-ангіотензинової системи, блокатори кальцієвих каналів та тіазидні діуретики не допомагають у контролі артеріального тиску. Побічні ефекти, зокрема гіперкаліємія та гормональні зміни (гінекомастія і зниження лібідо та потенції в чоловіків і порушення менструального циклу та гірсутизм у жінок), обмежують використання спіронолактону в довгостроковій терапії. Амілорид, калійзберігаючий діуретик, не має цих гормональних побічних ефектів, що робить його потенційним кандидатом на заміну.
Дослідники залучили 118 учасників від 19 до 75 років із 14 лікарень по всій Південній Кореї. Пацієнтів було рандомізовано для отримання спіронолактону 12,5 мг/добу або амілориду 5 мг/добу. Збільшення дози дозволялося через 4 тижні для тих, у кого систолічний артеріальний тиск становив або перевищував 130 мм рт. ст., – до 25 мг/добу для спіронолактону та 10 мг/добу для амілориду. Вимірювання артеріального тиску вдома реєстрували двічі на день.
Через 12 тижнів середній САТ знизився на 13,6 мм рт. ст. у групі амілориду та на 14,7 мм рт. ст. у групі спіронолактону, що робить обидва препарати схожими за ефективністю. Цільового домашнього САТ нижче 130 мм рт. ст. досягли 66,1 % пацієнтів, які отримували амілорид, та 55,2 % учасників із групи спіронолактону. Результати дослідження показують, що амілорид може бути ефективним варіантом лікування без гормональних побічних ефектів, пов'язаних зі спіронолактоном. Учені планують презентувати свої висновки на міжнародних конференціях і розширити терапевтичні стратегії клініцистів для лікування резистентної гіпертензії.
Джерело: https://jamanetwork.com/journals/jama/article-abstract/2834040