15 липня, 2025
Антигіпертензивна терапія перед сном – крок до кращого контролю артеріального тиску
Оптимальний контроль артеріального тиску (АТ) залишається критичною метою в лікуванні гіпертензії, особливо зважаючи на прогностичне значення нічного тиску. Під час нового багатоцентрового рандомізованого дослідження, проведеного в Китаї за участю 720 пацієнтів, дослідники довели: приймання комбінації антигіпертензивних препаратів у вечірній час демонструє кращий контроль нічного АТ, ніж традиційне ранкове дозування.
Дослідження, відоме як OMAN (The Effects of Olmesartan/Amlodipine Administered in the Morning or at Night on Nocturnal Blood Pressure Reduction in Chinese Patients With Mild-Moderate Essential Hypertension), охоплювало 15 лікарень і залучило пацієнтів віком 18–75 років, які або ще не отримували антигіпертензивного лікування, або припинили його щонайменше за два тижні до участі. Усі учасники отримували фіксовану комбінацію олмесартану (20 мг) та амлодипіну (5 мг), а корекція дози відбувалася кожні 4 тижні залежно від результатів моніторингу АТ.
Результати після 12 тижнів терапії продемонстрували чітку перевагу приймання ліків у нічний час. Пацієнти, які приймали препарат у період між 18:00 та 22:00, мали на 3 мм рт. ст. нижчий середній нічний систолічний тиск і на 1,4 мм рт. ст. нижчий діастолічний. Крім того, у цій групі частіше досягалося цільове значення нічного АТ – у 79 % випадків проти 69,8 % у групі ранкового приймання.
Ще один важливий аспект: вечірнє дозування не лише покращувало нічні показники, а і знижувало ранковий тиск, зменшувало потребу в титруванні дози та не супроводжувалося зростанням частоти побічних ефектів. Зокрема, не було виявлено підвищення ризику нічної гіпотензії, що часто викликає занепокоєння у клініцистів за корекції терапії.
Ці дані набувають особливої ваги, зважаючи на те, що нічна гіпертензія вважається більш точним предиктором серцево-судинних ускладнень, ніж денні показники. Відомо, що втрата нормального зниження тиску вночі, відома як профіль non-dipper, асоціюється з підвищеним ризиком інсульту, інфаркту міокарда та хронічної ниркової недостатності. Саме тому покращення нічного контролю АТ без шкоди для денних показників може змінити клінічну практику.
Дослідження також вкотре порушує питання хронобіології у фармакотерапії – врахування добових ритмів для найбільш ефективної дії ліків. Хоча попередні роботи в цій галузі давали суперечливі результати, дані OMAN додають вагомі аргументи на користь вечірнього приймання антигіпертензивних засобів принаймні для частини пацієнтів. Поки що автори утримуються від універсальних рекомендацій, однак наголошують: результати випробувань мають стати підґрунтям для перегляду клінічних настанов щодо часу приймання антигіпертензивних препаратів.
Джерело: https://jamanetwork.com/journals/jamanetworkopen/fullarticle/2836172