1 жовтня, 2025
hsCRP + холестерин = ефективна кардіопрофілактика, або Актуальні підходи до контролю серцево-судинного ризику
В останньому випуску Journal of the American College of Cardiology опубліковано новий науковий звіт Американського коледжу кардіологів (ACC), який змінює уявлення про контроль серцево-судинного ризику. Фахівці підкреслюють: нормалізація рівня холестерину – лише частина успіху. Хронічне системне запалення залишається потужним фактором, що стимулює атеросклеротичні зміни й ускладнення, навіть у пацієнтів із контрольованими показниками ліпідного обміну.
Запалення відіграє провідну роль у всіх стадіях атеросклерозу – від дисфункції ендотелію й утворення пінистих клітин до прогресування бляшки, її розриву і тромбозу. Важливим біомаркером залишкового запального ризику є високочутливий С-реактивний білок (hsCRP). Його рівень надійно передбачає інфаркт міокарда та інші події іноді навіть точніше, ніж показники ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Значення <1, 1–3 і >3 мг/л відображають низький, середній та високий ризики відповідно, проте після стабілізації рівня холестерину hsCRP понад 2 мг/л сигналізує про збереження небезпеки.
Навіть люди без класичних факторів ризику (куріння, гіпертензія, діабет, гіперхолестеринемія) можуть мати підвищений hsCRP і високий ризик серцево-судинних подій. Тут першочергове значення має спосіб життя: середземноморська дієта або DASH-раціон, регулярна фізична активність (мінімум 150 хвилин помірного або 75 хвилин інтенсивного навантаження за тиждень), відмова від куріння та контроль маси тіла. Якщо ж запалення зберігається, статини можуть бути доцільними навіть за нормальних рівнів ЛПНЩ, що підтверджують дослідження АСС.
У пацієнтів із діагностованим атеросклерозом hsCRP допомагає виявити залишковий ризик після стандартної терапії. Особливу увагу привертає низькодозовий колхіцин (0,5 мг/добу), який у великих дослідженнях знизив частоту серцево-судинних подій приблизно на чверть. Цей підхід уже схвалено Управлінням із контролю за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA) для вторинної профілактики, проте він показаний лише клінічно стабільним пацієнтам. Досліджуються інші мішені – інгібітори інтерлейкіну-6, що можуть стати корисними в пацієнтів із серцевою недостатністю, хронічною хворобою нирок або гострим коронарним синдромом.
Допоміжний потенціал мають і дієтичні фактори: рослинна їжа, оливкова олія, риба, багата на омега-3 жирні кислоти (EPA та DHA), які сприяють утворенню спеціалізованих протизапальних медіаторів. Регулярна фізична активність та відмова від тютюну залишаються базовими елементами, що безпосередньо впливають на рівень hsCRP.
Попри інтерес до візуалізаційних маркерів запалення (наприклад, perivascular fat attenuation index – FAI), їхнє використання в рутинній практиці поки що не рекомендується. Натомість hsCRP пропонується як простий і доступний тест, який варто застосовувати поряд із традиційними ліпідними показниками.
Запалення є важливим фактором не лише в коронарній хворобі серця, але й у серцевій недостатності та перикардиті, що рецидивує. Зокрема, колхіцин у поєднанні із НПЗП знижує ризик повторних епізодів перикардиту, а інгібітори IL-1 та IL-6 показують перспективні результати в постінфарктних пацієнтів із серцевою недостатністю.
Головна ідея вчених і лікарів – запалення – не другорядний процес, а центральний патогенетичний механізм серцево-судинних захворювань. Вимірювання hsCRP у стабільних пацієнтів дає цінну прогностичну інформацію та допомагає визначити, кому потрібні додаткові терапевтичні стратегії. Комбінація змін способу життя, статинів і, у вибраних випадках, колхіцину вже сьогодні формує новий стандарт профілактики.
Джерело: https://www.jacc.org/doi/10.1016/j.jacc.2025.08.047