3 листопада, 2025
Американська кардіологічна асоціація повідомляє: циркадне здоров’я - ключ до серцево-метаболічної профілактики
Фахівці Американської кардіологічної асоціації (AHA) оприлюднили в журналі Circulation науковий огляд, присвячений ролі циркадної системи в регуляції метаболічного та серцево-судинного здоров’я. Автори наголошують: підтримання циркадного балансу завдяки регулярному сну, ранковому світлу, фізичній активності та своєчасному харчуванню може істотно знизити ризики ожиріння, цукрового діабету 2 типу та серцево-судинних захворювань.
Людський організм функціонує в ритмі, близькому до 24 годин, який контролюється циркадною системою. Центральний «годинник» у гіпоталамусі координує периферичні ритми в печінці, серці, судинах і м’язах. Саме він узгоджує процеси метаболізму, секреції гормонів, коливання артеріального тиску та серцеву діяльність із добовим циклом «світло–темрява».
Найпотужнішим зовнішнім сигналом для синхронізації є світло. Вплив яскравого природного або штучного світла вранці допомагає «запустити» внутрішній годинник, тоді як вечірнє освітлення, особливо з екранів, пригнічує секрецію мелатоніну та зміщує фази сну.
Сон і пробудження також безпосередньо впливають на циркадну фазу. Ранні засинання і підйом сприяють метаболічній стабільності, тоді як пізній режим та нерегулярність, особливо в людей, які працюють у нічні зміни, асоціюються з інсулінорезистентністю та підвищеним артеріальним тиском.
Час прийому їжі є другим за значущістю «синхронізатором» периферичних ритмів. Пізні вечері або часті перекуси вночі дезорганізують роботу печінки і підшлункової залози, підвищують ризик ожиріння та діабету. Натомість ранній і обмежений у часі прийом їжі, наприклад, у межах восьмигодинного «денного вікна», покращує глікемічний контроль, ліпідний профіль і масу тіла.
Порушення природного добового ритму безпосередньо впливають на артеріальний тиск. У здорових людей він знижується під час сну, однак за хронічного впливу світла вночі, нерегулярного харчування або роботи вночі ця закономірність зникає. Згідно з даними AHA, працівники нічних змін мають на 17 % вищий ризик серцево-судинних подій, а люди з нерегулярним сном удвічі частіше хворіють на серцеву недостатність. Водночас дослідження не підтвердили суттєвих переваг прийому антигіпертензивних препаратів у певний час доби; головними залишаються дотримання режиму та індивідуальний підхід.
Покращення циркадного узгодження може стати новим напрямом профілактики кардіометаболічних хвороб. Впровадження стабільного режиму сну, скорочення різниці в часі засинання, уникання пізніх прийомів їжі доведено покращують масу тіла, чутливість до інсуліну й ліпідний обмін. Світлотерапія, вплив яскравого ранкового світла, показала ефективність у нормалізації настрою, зниженні індексу маси тіла та поліпшенні метаболічних показників, особливо у мешканців північних широт і працівників із дефіцитом природного освітлення.
Важливу роль відіграє і фізична активність. Регулярний спорт нормалізує ритми периферичних тканин, зокрема м’язів, які регулюють гомеостаз глюкози та ліпідів. Ранкові тренування краще сприяють контролю маси тіла, а післяобідні – поліпшенню чутливості до інсуліну. Надалі потрібні дослідження, які визначать оптимальний час для тренувань у різних груп пацієнтів.
Експерти AHA розглядають формування циркадної медицини як нового клінічного напряму, що інтегрує поведінкові, фармакологічні та технологічні підходи. У майбутньому планується розроблення біомаркерів циркадної фази, використання носимих сенсорів для об’єктивної оцінки ритмів та індивідуалізація рекомендацій з урахуванням хронотипу, режиму праці й навколишнього середовища.
Джерело: https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/CIR.0000000000001388