18 лютого, 2026
На які зміни варто очікувати в оновлених рекомендаціях AHA/ACC щодо менеджменту дисліпідемій?
Оновлені європейські настанови з ведення дисліпідемій (Європейське товариство кардіологів – ESC і Європейське товариство з атеросклерозу – EAS, 2025) та очікувані на початку 2026 року американські рекомендації (Американська асоціація серця – AHA і Американський коледж кардіології – ACC) суттєво актуалізували питання стратифікації ризику, раннього втручання та використання нових ліпідознижувальних засобів. Інтервал між оновленнями у США – із 2019 року – збігся зі стрімким зростанням доказової бази щодо агресивнішого контролю ліпідів у групах високого ризику та появи нових терапевтичних мішеней. Як зазначає кардіолог Нішант Шах, саме ці дані формуватимуть нову філософію американських рекомендацій.
Європейські оновлення фактично переформатували алгоритм оцінки ризику, інтегрувавши калькулятори SCORE2 та SCORE2-OP і посиливши роль кальцію коронарних артерій як незалежного предиктора. Онлайн-калькулятор PREVENT уже перейшов до ширшої моделі, що охоплює пацієнтів молодшого віку, осіб з ожирінням, хронічною хворобою нирок (ХХН) і метаболічними розладами.
Поширеність атеросклерозу в молодих дорослих зростає, і ключовою стає ідентифікація «підсилювачів ризику»: підвищений рівень Lp(a) (ліпопротеїну(a)), докази коронарного кальцинозу, прееклампсія або рання менопауза в анамнезі, сімейні випадки ранніх захворювань серцево-судинної системи, хронічне запалення, ХХН, а також етнічні фактори ризику.
У пацієнтів із підвищеними ліпідами ранній старт терапії забезпечує кращий довгостроковий прогноз, наголошує один з авторів європейських рекомендацій Костянтінос Коскінес. Агресивного зниження не потребують лише ті молоді пацієнти, у яких ліпідний профіль у межах норми та відсутні ознаки підвищеного ризику – для них акцент робиться на модифікації способу життя з юності.
Важливою особливістю від ESC/EAS стала рекомендація починати інтенсивну ліпідознижувальну терапію вже під час первинної госпіталізації із приводу гострого коронарного синдрому. Такий підхід суттєво підвищує прихильність і дозволяє одразу визначити персоналізовані цілі ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Як підкреслює Шах, тривале утримання низьких рівнів ЛПНЩ після події корелює зі зниженням смертності.
Ще одним напрямком є переоцінка прогнозувальної ролі ЛПНЩ у пацієнтів із вираженим метаболічним синдромом. У таких хворих кількість усіх ліпопротеїдів корелює з ризиком точніше, ніж стандартне вимірювання ЛПНЩ, зазначає кардіолог Роберт Розенсон. Чи буде це відображено у майбутніх американських настановах – поки невідомо.
Серед нових фармакотерапевтичних підходів – зростання ролі бемпедоєвої кислоти, особливо в пацієнтів, яким не допомагають статини. Дані досліджень демонструють зниження ЛПНЩ на 21–30 % і зменшення серйозних серцево-судинних подій на 13–15 % за чотири роки. Водночас лікарі мають враховувати ризики гіперурикемії та подагри, а також обмежене страхове покриття, що суттєво впливає на доступність терапії. Щодо біологічно активних добавок думки експертів ESC/EAS однозначні: доказова база недостатня, ефекти мінімальні, а ризики недооцінені.
Європейські рекомендації закликають хоча б раз у житті вимірювати Lp(a), однак у реальній практиці досі існують обмеження: у дослідженні великої когорти США рівень Lp(a) визначали менш ніж у 1 % пацієнтів. Попри відсутність схвалених препаратів для корекції Lp(a), результат може вплинути на рішення про старт терапії у хворих із межовими показниками ЛПНЩ.
Підсумовуючи, сучасні настанови – європейські та майбутні американські – рухаються в одному напрямку: рання стратифікація, персоналізація терапії, цільове зниження ЛПНЩ у групах високого ризику і розширення арсеналу препаратів. Проте справжній ефект визначатиме не зміст рекомендацій, а їхнє реальне впровадження у практику та прихильність пацієнтів до лікування.
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/dyslipidemia-recent-research-prompts-new-guidance-2026a10003o7