10 вересня, 2026
Невідома мішень для лікування кальцинозу аортального клапана: роль білка DOCK2
Кальцифікація аортального клапана є прогресивним процесом, за якого клапанні стулки поступово потовщуються, втрачають еластичність і звужують вихідний тракт лівого шлуночка. У міру наростання аортального стенозу збільшується навантаження на міокард, а клінічними наслідками можуть стати стенокардія, задишка, синкопальні стани та серцева недостатність. Сьогодні можливості впливати безпосередньо на кальцифікацію медикаментами фактично відсутні, тому основним методом лікування тяжкого стенозу залишається заміна аортального клапана.
Дослідники Університету Міссурі (США) працюють над потенційно принципово новою стратегією – фармакологічним блокуванням білка DOCK2. Його виявили під час порівняння здорової та кальцинованої тканини аортального клапана людини: у клітинах ураженого клапана концентрація DOCK2 була підвищеною. Цей білок бере участь у регуляції імунних клітин, що привертає увагу до запального компонента патогенезу клапанного кальцинозу.
Завдяки новій п’ятирічній грантовій підтримці Національного інституту здоров’я США (NIH) у розмірі 2,8 млн доларів стане можливим перевірити, чи здатне фармакологічне пригнічення DOCK2 впливати на перебіг захворювання. На першому етапі команда вчених під керівництвом Дунпенга Цая, доцента School of Medicine University of Missouri, досліджуватиме клітини аортального клапана in vitro, щоб визначити, як саме DOCK2 може стимулювати патологічне відкладання кальцію. Паралельно потенційну лікарську сполуку випробують на тваринних моделях.
Ключове питання полягає не лише в тому, чи можна зменшити кальцифікацію, а й чи можливо запобігти її прогресуванню або навіть спричинити регрес уже сформованих змін. За позитивних результатів наступним кроком стане підготовка перспективної сполуки до клінічних випробувань. Однак таргетування DOCK2 має певну складність: білок виконує фізіологічні функції в імунній системі, тому його системне блокування потенційно може спричиняти небажані імунні ефекти. Отже, майбутня терапія повинна впливати передусім на патологічну роль DOCK2 у клапанній тканині, не порушуючи нормальну функцію білка.