20 березня, 2024
Рівень циркулюючої пухлинної ДНК – предиктор успішності лікування раку стравоходу
Моніторинг рівня ДНК, що виділяється пухлинами та циркулює у крові, може допомогти лікарям точно оцінити, як гастроезофагеальний рак реагує на лікування, і потенційно передбачити майбутній прогноз, свідчить нове дослідження під керівництвом співробітників Комплексного онкологічного центру Сідні Кіммела при Університеті Джона Гопкінса в Балтіморі (штат Меріленд, США). Науковці відстежували кількість пухлинних клітин, що залишилися після лікування, аналізуючи циркулюючу ДНК пухлини (ctDNA) і досліджуючи, як ці показники можуть надати цінну інформацію про результати лікування. Було виявлено, що відсутність ctDNA відбувається разом зі специфічною активацією Т-клітин, які є частиною імунної системи розпізнавання та боротьби з раком.
Висновки, опубліковані 19 березня в журналі Nature Medicine, були здобуті в результаті клінічного випробування безпеки та ефективності двох імунотерапевтичних препаратів – ніволумабу та релатлімабу – як частини передопераційного лікування пацієнтів з операбельним раком стравоходу та шлунково-стравохідного переходу. Пацієнти із гастроезофагеальним раком, які успішно завершили стандартне лікування хіміопроменевою терапією з подальшим хірургічним втручанням, на жаль, часто переживають рецидив захворювання. Тому вчені шукають нові підходи до імунотерапії, а також більш точні способи оцінки реакції пухлин на лікування.
Дослідження включало 32 пацієнти з операбельним раком стравоходу або шлунково-стравохідного переходу, які отримували ніволумаб окремо чи в комбінації з релатлімабом до та під час стандартного курсу хіміотерапії й опромінення. Випробувані препарати є інгібіторами імунних контрольних точок, які не дають раковим клітинам пригнічувати протиракову імунну відповідь організму. Дослідники використовували рідкі біопсії – тести, які відстежують сліди ДНК пухлини, що потрапляють у кров, – у різні моменти часу при лікуванні. Також вимірювали рівні Т-клітин, що розпізнають пухлину, та інших компонентів пухлиноспецифічної імунної відповіді. Приблизно у 40 % пацієнтів у групі ніволумабу та 21,4 % у групі комбінованого лікування на момент операції не було морфологічних ознак раку. За даними літератури, приблизно дві третини пацієнтів, які отримували стандартну хіміопроменеву терапію до операції, залишаються живими через два роки. У новому дослідженні орієнтовно 72,5 % учасників не мали жодних ознак раку, а 82,6 % продовжували жити через два роки, а це свідчить про те, що моніторинг рівнів пухлинної ДНК може слугувати високоточним прогностичним фактором стану пацієнтів із раком стравоходу.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41591-024-02877-z