Головна Новини Ендокринологія Ниркові ефекти інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера‑2 у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу в реальній клінічній практиці: мультинаціональне обсерваційне когортне дослідження

17 квітня, 2020

Ниркові ефекти інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера‑2 у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу в реальній клінічній практиці: мультинаціональне обсерваційне когортне дослідження

Ниркові ефекти інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера‑2 у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу в реальній клінічній  практиці: мультинаціональне обсерваційне когортне дослідження

Раніше анонсовані результати дослідження показали, що використання інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера‑2 (НГКТ‑2) уповільнює прогресування хронічної хвороби нирок у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Метою дослідження CVD-REAL 3 було оцінити, чи поширюються ці переваги на пацієнтів із ЦД 2 типу, котрі лікуються в рутинній клінічній практиці.

Методи. У ході мультинаціонального обсерваційного когортного дослідження CVD-REAL 3 оцінювали швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) до та після курсу лікування (протягом 180 днів) у пацієнтів, які раніше не приймали інгібітори НГКТ‑2 та інші цукрознижувальні препарати, з Ізраїлю, Італії, Японії, Тайваню та Великої Британії.

Результати. У кожній групі було проведено 35 561 епізод лікування в 65 231 пацієнта. Серед інгібіторів НГКТ‑2 дапагліфлозин, емпагліфлозин, канагліфлозин, іпрагліфлозин, тофогліфлозин і лузеогліфлозин призначали в 57,9; 34,1; 5,7; 1,4; 0,5 та 0,4% учасників відповідно. Середній вік пацієнтів становив 61,3 року, середній рівень HbA1c – 72 ммоль/моль, середня ШКФ – 90,7 мл/хв/1,73 м2. Під час подальшого спостереження введення інгібіторів НГКТ‑2 було пов’язане з уповільненням зниження ШКФ (різниця порівняно з іншими цукрознижувальними препаратами – 1,53 мл/хв/1,73 м2 на рік; 95% довірчий інтервал, ДІ 1,34-1,72; р<0,0001). За період спостереження зареєстровано 351 ниркову подію: 114 (3,0 події на 10 тис. пацієнто-років) – у групі прийому інгібіторів НГКТ‑2 та 237 (6,3 події на 10 тис. пацієнто-років) – у групі інших цукрознижувальних препаратів (відношення шансів, ВШ 0,99; 95% ДІ 0,35-0,67; р<0,0001).

Висновки. Початок лікування інгібітором НГКТ‑2 у реальній клінічній практиці асоціюється з уповільненням прогресування зниження функції нирок і з нижчим ризиком виникнення ниркових подій порівняно з прийомом інших цукрознижувальних препаратів. Отримані дані вказують на те, що позитивний вплив інгібіторів НГКТ‑2 на функцію нирок, виявлений у клінічних випробуваннях, є узагальнювальним і для клінічної практики.

Heerspink H.J.L. et al. Kidney outcomes associated with use of SGLT2 inhibitors in real-world clinical practice 
(CVD-REAL 3): a multinational observational cohort study. Lancet Diabetes Endocrinol. 2020.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (474), березень 2020 р.