10 лютого, 2022
Пізня вечеря збільшує ризик цукрового діабету
Пізня вечеря перед сном, коли рівень ендогенного мелатоніну достатньо високий, асоціюється зі зниженням секреції інсуліну та толерантності до глюкози, що підвищує ризик розвитку цукрового діабету 2 типу.
Вчені з Університету Мурсії (Іспанія) з’ясували, що люди, які є носіями алелі G гена рецептора мелатоніну-1b (MTNR1B), є більш схильними до порушення толерантності до глюкози після пізньої вечері.
Дослідники змоделювали час ранньої та пізньої вечері, вводячи напої із глюкозою, та порівнювали вплив на контроль цукру в крові протягом 2 годин. Результати також порівняли у носіїв і неносіїв варіанта алелі G гена рецептора мелатоніну.
Для участі у дослідженні зареєстрували 845 дорослих осіб, які не хворіли на цукровий діабет. Середній вік учасників становив 38 років, середній індекс маси тіла 25,7 кг/м2 (18 % мали ожиріння). Учасники дослідження зазвичай вечеряли о 21:38 та лягали спати о 24:32 (0:32).
Середні значення мелатоніну в сироватці були у 3,5 рази вищими після пізньої вечері, ніж після ранньої вечері, що призвело до зниження площі інсуліну під кривою на 6,7 % і для глюкози на 8,3 %.
Відмінності генотипу в толерантності до глюкози були пов’язані зі зниженням функції бета-клітин. Тож результати підтвердили, що пізній прийом їжі різко погіршує толерантність до глюкози через порушення секреції інсуліну.
Водночас порушення контролю глюкози переважно спостерігалося у носіїв генетичного ризику, які становили приблизно половину когорти.
Мелатонін (гормон, що переважно виділяється вночі) допомагає контролювати цикл сну-неспання та зазвичай підвищується приблизно за 2 години до сну, пояснюють дослідники. Відкриття MTNR1B як гена, пов’язаного з діабетом 2 типу, припускає, що, крім сну та циркадної регуляції, мелатонін відіграє ключову роль у метаболізмі глюкози.