30 квітня, 2024
Експериментальний препарат захищає підшлункову залозу при діабеті 1 типу
Учені з Медичної школи Джонса Гопкінса (Балтимор, США) стверджують, що експериментальний препарат із моноклональними антитілами під назвою mAb43 запобігає розвитку діабету 1 типу в мишей, а в деяких випадках навіть подовжує тривалість життя тварин. На думку дослідників, препарат є унікальним, оскільки він безпосередньо націлений на β-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, і призначений для захисту цих клітин від атак імунною системою організму. Препарат майже не має побічних ефектів, тому його можна застосовувати протягом тривалого часу. Моноклональні антитіла отримують шляхом клонування або створення ідентичних копій клітинної лінії тварин і людей.
mAb43 зв’язується з невеликим білком на поверхні β-клітин. Препарат був розроблений, аби створити свого роду щит або плащ для захисту β-клітин від клітин імунної системи. В дослідженні 10-тижневим мишам із діабетом (64 особини) вводили щотижневу дозу mAb43 шляхом внутрішньовенної ін’єкції. Через 35 тижнів спостереження всі миші позбулися діабету. В експериментах, у яких mAb43 вводили на ранній стадії, миші прожили 75 тижнів, тобто впродовж усього періоду моніторингу, порівнюючи з контрольною групою мишей, які не отримували препарат і жили приблизно 18–40 тижнів.
Наступним кроком дослідники детальніше вивчили гризунів, які отримували mAb43, і використали біологічний маркер під назвою Ki67, аби побачити, чи розмножуються β-клітини в підшлунковій залозі. Виявили, що після лікування антитілами імунні клітини припинили атакувати β-клітини, зменшивши ступінь запалення в острівцях Лангерганса. Крім того, β-клітини почали повільно розмножуватися. Отже, mAb43 у поєднанні з інсулінотерапією може мати потенціал для поступового зниження використання інсуліну у зв’язку із регенерацією β-клітин, а також усувати майбутню потребу в застосуванні добавок інсуліну для контролю глікемії.
Інший препарат на основі моноклональних антитіл, теплізумаб, був схвалений Управлінням із контролю за продуктами й ліками США у 2022 році. Теплізумаб зв’язується з Т-клітинами, роблячи їх менш шкідливими для β-клітин. Доведено, що препарат відстрочує початок клінічного діабету 1 типу (а саме 3 стадії) приблизно на два роки, даючи маленьким дітям, які захворіли, час навчитися робити ін’єкції інсуліну самостійно та дотримуватись дієтичних рекомендацій. Цілком можливо, що mAb43 можна буде використовувати довше, ніж теплізумаб, і відстрочити початок діабету на значно триваліший час. Вчені Медичної школи Джонса Гопкінса докладають зусилля для розроблення гуманізованої версії антитіла, щоб провести клінічні випробування на людях.
Джерело: https://diabetesjournals.org/diabetes/article/73/5/806/154280/Cell-Surface-ZnT8-Antibody-Prevents-and-Reverses