1 жовтня, 2026
Орфоргліпрон продемонстрував стабільний ефект на масу тіла на різних етапах менопаузи
Менопауза супроводжується дефіцитом естрогенів, який може сприяти збільшенню маси тіла та ускладнювати контроль ожиріння. Новий пероральний агоніст рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) орфоргліпрон продемонстрував подібну ефективність щодо зниження маси тіла в жінок незалежно від того, чи перебували вони у пременопаузі, перименопаузі або постменопаузі. Результати додаткового аналізу досліджень ATTAIN-1 і ATTAIN-2 представили на щорічній зустрічі Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD) у Мілані.
Аналіз охопив жінок з ожирінням (індекс маси тіла ≥30 кг/м²) або надлишковою масою тіла (≥27 кг/м²) щонайменше з одним захворюванням, пов’язаним із надмірною вагою. Учасниць розподілили за менопаузальним статусом і порівняли зміни маси тіла, окружності талії та співвідношення окружності талії до зросту через 72 тижні терапії. У кожній категорії орфоргліпрон отримували від 142 до 225 жінок.
В обох дослідженнях препарат забезпечував статистично значуще зниження маси тіла в усіх вікових групах і на всіх етапах менопаузи – близько 14 % від вихідного показника. Подібна закономірність спостерігалася щодо абдомінального ожиріння: окружність талії зменшувалася максимум на 12,5 см. Близько 83 % жінок, які отримували орфоргліпрон, досягали зниження маси тіла щонайменше на 5 % проти 30 % у групі плацебо. Крім цього, терапія частіше супроводжувалася переходом пацієнток до категорій із нижчим співвідношенням окружності талії до зросту.
«Ожиріння є хронічним прогресуючим захворюванням, а дефіцит естрогенів під час менопаузи може посилювати його прояви», - зазначив доктор Гантер Томас Гоффман із Eli Lilly and Company, яка спонсорувала дослідження. На його думку, отримані результати свідчать, що менопаузальний статус не був пов’язаний із суттєвим зниженням ефекту препарату.
Окремі результати програми ACHIEVE також свідчать про потенційну роль орфоргліпрону в лікуванні цукрового діабету 2 типу. У дослідженні ACHIEVE-3 за 52 тижні доза 17,2 мг знижувала рівень HbA1c у середньому на 2,2 % і масу тіла на 9,2 %, тоді як пероральний семаглутид у дозі 14 мг – відповідно на 1,4 % та 5,3 %. Непряме порівняння препаратів показало перевагу орфоргліпрону 17,2 мг щодо зниження маси тіла на 1,5 % та HbA1c на 0,3 % за 52 тижні, хоча такі дані не замінюють прямого рандомізованого порівняння.
Орфоргліпрон є малою непептидною молекулою для перорального прийому один раз на добу без обмежень щодо їжі або води. Головний висновок учених і лікарів: подібна ефективність препарату у пременопаузі, перименопаузі та постменопаузі може спростити вибір фармакотерапії ожиріння в жінок.