11 липня, 2025
Менш токсичні, проте ефективніші: лікарі представляють альтернативи лінезоліду для лікування туберкульозу
У терапії туберкульозу, зокрема його резистентних форм, ефективність лікування часто обмежується не лише резистентністю збудника, а й токсичністю препаратів. Одним із ключових компонентів сучасного режиму BPaLM (бедаквілін, претоманід, лінезолід і моксифлоксацин), рекомендованого ВООЗ із 2022 року, є лінезолід – потужний антибіотик із групи оксазолідинонів. Попри високу ефективність, тривале застосування лінезоліду нерідко призводить до серйозних побічних ефектів, включно з гематологічною токсичністю та невропатією, що змушує переривати лікування.
На тлі цієї клінічної дилеми два нові препарати – сутезолід та делпазолід – демонструють потенціал стати більш безпечними альтернативами в межах тієї ж фармакологічної групи. За результатами двох незалежних досліджень другої фази – SUDOCU (Sutezolid Dose-finding and Combination Evaluation) та DECODE (Delpazolid Dose-finding and Combination Development), обидва препарати показали високу антимікобактеріальну активність і суттєво кращу переносимість, порівнюючи із лінезолідом. Дослідження проводилися за участю пацієнтів із чутливим до препаратів легеневим туберкульозом у Південній Африці та Танзанії.
Сутезолід продемонстрував потужну антимікобактеріальну дію у всіх досліджуваних дозуваннях без випадків невропатії або гематологічної токсичності. Це особливо важливо з огляду на часті ураження зорового нерва й анемії, що асоціюються з лінезолідом. Хоча остаточна доза для клінічного застосування ще не визначена, профіль безпеки сутезоліду виглядає багатонадійно, особливо у випадках, коли потрібен тривалий курс терапії.
Делпазолід показав ефективність у схемі з бедаквіліном, деламанідом і моксифлоксацином. Оптимальною дозою визначено 1200 мг один раз на добу – саме вона забезпечила належну концентрацію препарату у плазмі без небажаних побічних ефектів протягом 16 тижнів застосування. Важливо, що і в цьому дослідженні не зафіксовано жодних випадків нейротоксичності чи уражень крові, що є альтернативою до безпечнішого довгострокового лікування туберкульозу.
Ключова перевага обох препаратів, а саме відсутність серйозної токсичності, може змінити парадигму лікування мультирезистентного туберкульозу. У випадку підтвердження результатів у масштабніших дослідженнях, які зараз планують, сутезолід і делпазолід можуть замінити лінезолід у складі нових режимів лікування. Ці дослідження стали можливими завдяки співпраці в межах міжнародного консорціуму PanACEA, що об’єднує клінічні та академічні установи Європи й Африки.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/laninf/article/PIIS1473-3099(25)00289-0/fulltext?rss=yes