17 вересня, 2025
Припинення допомоги для боротьби з туберкульозом від США: чи витримає Україна глобальну кризу?
Туберкульоз залишається серйозним викликом для системи охорони здоров’я України та світу. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у серпні 2025 року в країні зареєстровано 1084 людини з туберкульозом, з яких 195 хворих мали лікарсько стійку форму. Ці цифри віддзеркалюють не лише медичну, а й соціальну проблему, оскільки туберкульоз тісно пов’язаний із рівнем життя, доступом до медичної допомоги та ефективністю програм контролю.
Зважаючи на статистику, особливо тривожно виглядають результати дослідження, опублікованого у виданні PLOS Global Public Health. Воно показало: скорочення зовнішнього фінансування програм боротьби з туберкульозом, зокрема з боку США, може призвести до катастрофічних наслідків. За прогнозами, у 26 країнах із високим тягарем туберкульозу, включно з Україною, це може означати понад 10 мільйонів додаткових випадків і близько 2,5 мільйона смертей протягом найближчих років. На ці 26 країн (Індія, Непал, Індонезія, Зімбабве, Нігерія та ін.) припадає 80 % випадків туберкульозу у світі.
США традиційно є найбільш активним помічником у сфері протидії туберкульозу: у 2024 році внески країни становили понад 55 % від усіх зовнішніх коштів, спрямованих на ці програми. Лише в Україні, за даними USAID (Агентства США з міжнародного розвитку), щорічна допомога в боротьбі з туберкульозом сягає 13–15 мільйонів доларів США. Ці кошти покривають діагностику та лікування як звичайних, так і мультирезистентних форм хвороби, підтримку пацієнтів із ко-інфекцією ВІЛ/СНІД, а також профілактичні заходи.
Раптове скорочення та замороження фінансування, спричинене розформуванням USAID 29 серпня 2025 року, уже призвело до закриття низки програм, що забезпечували безкоштовний доступ до лікування, лабораторної діагностики і профілактики. Особливо вразливими стають пацієнти з мультирезистентними формами, для яких безперервність терапії критично важлива. Припинення лікування або пізня діагностика створюють передумови для поширення стійких штамів, що значно ускладнює досягнення глобальної цілі – подолати епідемію туберкульозу до 2030 року.
Математичне моделювання, проведене вченими, враховувало три сценарії відновлення програм – від мінімального впливу до найгіршого. Навіть за оптимістичного сценарію можна очікувати додатково понад 600 тисяч випадків та майже 100 тисяч смертей. У найгіршому варіанті – якщо програми не будуть відновлені – це 10,6 мільйонів нових хворих і 2,24 мільйони загиблих у глобальному масштабі.
Для України така ситуація є особливо небезпечною. Країна вже входить до переліку держав із високим рівнем мультирезистентного туберкульозу. Системна допомога міжнародних партнерів дозволяла зберігати доступність діагностики, впроваджувати нові схеми лікування та проводити профілактику серед груп ризику. Втрата цього ресурсу може відкинути національну програму боротьби з туберкульозом на роки назад.
Дослідники наголошують: навіть якщо деякі країни зможуть частково компенсувати фінансові втрати за рахунок внутрішніх ресурсів, найбільш вразливі верстви населення залишаться без допомоги. Це не лише посилить епідемічну ситуацію, а й ускладнить подолання резистентності, яка нині є головною загрозою. Для української медицини ключовим завданням стає пошук альтернативних джерел підтримки та інтеграція програм протидії туберкульозу в ширші стратегії громадського здоров’я.
Джерело: https://journals.plos.org/globalpublichealth/article?id=10.1371/journal.pgph.0004899#pgph.0004899.s001